1. Без порушення статті 94 та якщо в цьому Договорі не обумовлено інакше, дальші положення належить застосовувати на досягнення мети, сформульованої в статті 14. Раді, діючи згідно з процедурою, зазначеною в статті 251, та після консультацій з Економіко-соціальним комітетом, належить ухвалити заходи щодо зближення законодавчих, підзаконних чи адміністративних норм держав-членів, спрямованих на запровадження та функціювання внутрішнього ринку.
2. Частину першу не належить застосовувати до податкових положень, положень про вільне пересування осіб чи положень, що стосуються прав та інтересів працівників.
3. Свої пропозиції щодо здоров'я, безпеки, охорони довкілля та захисту прав споживачів, подані на підставі частини першої, Комісії належить ґрунтувати на високому рівні захисту, враховуючи зокрема, будь-які нові досягнення на базі наукових фактів. У межах своїх відповідних повноважень, Європейському Парламентові та Раді належить прагнути досягти цієї мети.
4. Якщо держава-член, після того як Рада чи Комісія ухвалила захід із гармонізації, вважає за потрібне зберегти національні положення на підставі важливих потреб, зазначених у статті 30 чи пов'язаних із захистом довкілля чи умов праці, їй належить поінформувати Комісію про ці положення та підстави їх зберегти.
5. Окрім того, без порушення частини четвертої, якщо після того, як Рада чи Комісія ухвалила захід із гармонізації, держава-член, на ґрунті проблеми, властивої цій державі-членові та що постала після запровадження заходу з гармонізації, вважає за потрібне впровадити національні положення на підставі нового наукового доказу щодо захисту довкілля чи умов праці, їй належить повідомити Комісію про плановані положення та причини їх упровадження.
6. Комісії впродовж шести місяців після повідомлень, зазначених у частинах четвертій та п'ятій, належить схвалити або відхилити дотичні національні положення, попередньо перевіривши, чи не є такі положення проявом свавільної дискримінації чи прихованим обмеженням торгівлі між державами-членами, та чи не становлять вони перешкоди функціюванню внутрішнього ринку.
За браком рішення Комісії протягом цього строку, національні положення, зазначені в частинах четвертій та п'ятій, належить вважати схваленими.
Якщо складність питання є достатнім підґрунтям і якщо нема загрози здоров'ю людей, Комісія може повідомити зацікавлену державу-члена, що строк, зазначений в цій частині, може бути продовжено ще на строк до шести місяців.
7. Якщо, на підставі частини шостої, державу-члена уповноважено зберегти чи впровадити національні заходи з відступом від заходу з гармонізації, Комісії належить негайно перевірити, чи треба зробити пропозицію щодо адаптації до цього заходу.
8. Якщо держава-член порушує окрему проблему щодо охорони суспільного здоров'я у сфері, де попередньо проведено заходи з гармонізації, їй належить повідомити про це Комісію, якій належить негайно перевірити, чи треба запропонувати належні заходи.
9. Відступаючи від процедури, закладеної в статтях 226 та 227, Комісія чи будь-яка держава-член можуть подати справу безпосередньо на розгляд Суду, якщо вона вважає, що інша держава-член неналежним чином використовує повноваження, обумовлені в цій статті.
10. Заходам з гармонізації, зазначеним вище, належить, коли це доцільно, містити захисні застереження, що вповноважують держави-члени вживати, на підставі однієї чи кількох неекономічних причин, зазначених у статті 30, тимчасових заходів, які підлягають процедурі контролю Союзу.