1. Положення статті 56 не порушують права кожної держави-члена:
(a) застосовувати дотичні положення свого податкового права, що вирізняють платників податків із відмінним становищем, з огляду на місце їхнього перебування чи місце, де інвестовано їхній капітал;
(b) вживати всіх потрібних заходів, щоб запобігти порушенню національних законів та підзаконних актів, зокрема у сфері оподаткування та розсудливого нагляду за фінансовими установами, чи щоб закласти процедури декларування пересування капіталу на потреби адміністративної чи статистичної інформації, чи вживати заходів, виправданих з огляду на суспільний порядок та безпеку.
2. Положення цього Підрозділу не порушують застосовності обмежень на право підприємницької діяльності, якщо вони згідні з цим Договором.
3. Заходи та процедури, зазначені в частинах першій та другій, не повинні становити засобу свавільної дискримінації чи прихованого обмеження вільного пересування капіталу та платежів, як визначено в статті 56.