1. Положення статті 56 не порушують застосування щодо третіх країн будь-яких обмежень, що існували на 31 грудня 1993 року згідно з національним правом чи правом Спільноти, ухваленим щодо пересування капіталу до чи з третіх країн із залученням прямих інвестицій, зокрема інвестицій у нерухоме майно, щодо підприємницької діяльності, надавання фінансових послуг чи допуску цінних паперів на ринки капіталу. Щодо обмежень, що існували в національному праві Естонії та Угорщини, відповідною датою є 31 грудня 1999 року. (*)
_______________ (*) Речення додано Актом про умови приєднання Чеської Республіки, Республіки Естонії, Республіки Кіпр, Республіки Литва, Республіки Угорщина, Республіки Мальта, Республіки Польща, Республіки Словенія і Словацької Республіки та про узгіднення договорів, на яких засновано Союз.
2. Докладаючи зусиль, щоб якомога повнішою мірою, без порушення інших підрозділів цього Договору, досягти мети вільного пересування капіталу між державами-членами та третіми країнами, Рада може, на пропозицію Комісії, кваліфікованою більшістю ухвалити заходи щодо пересування капіталу до чи з третіх країн із залученням прямих інвестицій, зокрема інвестицій у нерухоме майно, щодо підприємницької діяльності, надавання фінансових послуг чи допуску цінних паперів на ринки капіталу. Щоб ухвалити згідно з цією частиною заходи, що є кроком назад у праві Спільноти в питаннях лібералізації пересування капіталу до чи з третіх країн, потрібна одностайність.