1. Щоб опрацювати загальні настанови спільної сільськогосподарської політики, Комісії належить негайно потому, як цей Договір набере чинності, скликати конференцію держав-членів, аби порівняти їхні сільськогосподарські політики, зокрема через зіставлення їхніх ресурсів та потреб.
2. Враховуючи роботу Конференції, що її обумовлено в частині першій, Комісії, після консультацій з Економіко-соціальним комітетом, належить впродовж двох років від часу, коли цей Договір набере чинності, подати пропозиції щодо розробляння та виконання спільної сільськогосподарської політики, зокрема заступання національних організацій однією з форм спільної організації, обумовлених у частині першій статті 34, та щодо виконання заходів, зазначених у цьому Розділі.
У цих пропозиціях належить враховувати взаємозалежність сільськогосподарських питань, зазначених у цьому Розділі.
Раді, на пропозицію Комісії та після консультацій з Європейським Парламентом, належить кваліфікованою більшістю виробити регламенти, видати директиви чи прийняти рішення без порушення будь-яких рекомендацій, що їх вона також може робити.
3. Рада, згідно з частиною другою, може кваліфікованою більшістю замінити організації національного ринку спільною організацією, що її обумовлено в частині першій статті 34, якщо:
(a) спільна організація пропонує державам-членам, що заперечують цей захід і мають власну організацію відповідного виробництва, еквівалентні ґарантії зайнятості та рівня життя зацікавлених виробників з урахуванням можливого допасовування та спеціалізації, потреба в якій може з часом постати;
(b) така спільна організація забезпечує в Союзі такі самі умови торгівлі, як ті, що наявні на національному ринку.
4. Якщо спільну організацію, пов'язану з певною сировиною, створено раніше, ніж спільну організацію, пов'язану з відповідною переробленою продукцією, то таку сировину, що її використовують для переробленої продукції, призначеної на експорт до третіх країн, можна імпортувати з-поза меж Союзу.