1. Щоб досягти мети, сформульованої в статті 33, належить запровадити спільну організацію сільськогосподарських ринків.
Залежно від того, про яку продукцію йдеться, ця організація набирає однієї з таких форм:
(a) спільні правила конкуренції;
(b) обов'язкова координація різноманітних організацій національних ринків;
(c) організація Європейського ринку.
2. Спільна організація, що її запроваджено згідно з частиною першою, може охоплювати всі заходи, потрібні, щоб досягти мети, сформульованої в статті 33, зокрема регулювання цін, допомогу виробництву та маркетингові різноманітної продукції, заходи щодо зберігання та транспортування, та спільний механізм стабілізації імпорту чи експорту.
Спільну організацію належить обмежити дотриманням мети, сформульованої в статті 33. Їй належить унеможливити будь-яку дискримінацію між виробниками та споживачами всередині Спільноти.
Будь-яку спільну цінову політику належить ґрунтувати на спільних критеріях та уніфікованих методах підрахунку.
3. Щоб уможливити досягнення мети спільної організації, зазначеної в частині першій, можна створити один чи кілька сільськогосподарських фондів керування та ґарантій.