Ст. 300. (*)

Чинна редакція від 01.01.2005 · Договір набрав чинності 01.01.1958

Розділ II. ФІНАНСОВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. У випадку, коли цей Договір обумовлює укладання угод між Спільнотою та однією чи кількома державами чи міжнародними організаціями, Комісії належить дати рекомендації Раді, якій належить надати Комісії повноваження почати переговори. Комісії належить провадити ці переговори, консультуючись зі спеціальним комітетом, що його належить призначити Раді, аби допомагати їй у цьому завданні, та в межах таких директив, які Рада може видати їй.

_______________ (*) Статтю змінено Ніццьким договором ( 994_261 ).

Здійснюючи повноваження, що їх покладає на неї ця частина, Раді належить діяти кваліфікованою більшістю, за винятком випадків, коли в абзаці першому частини другої обумовлено, що Раді належить діяти одностайно.

2. З урахуванням повноважень Комісії в цій сфері, Раді, на пропозицію Комісії, належить кваліфікованою більшістю вирішити підписати угоду, супроводжувану положеннями щодо тимчасового її застосування до набрання чинності. Раді належить діяти одностайно, коли угода охоплює сферу, в якій внутрішні акти належить ухвалювати одностайно, та в разі угод, зазначених у статті 310.

Як відступ від правил, закладених у частині третій, таку саму процедуру належить застосовувати до рішення, що припиняє застосовування угоди і встановлює позиції, які належить ухвалити від імені Спільноти в органі, створеному цією угодою, коли цей орган має ухвалити акти, що мають юридичну силу, за винятком актів, що доповнюють чи змінюють інституційну структуру угоди.

Європейський Парламент належить негайно й цілковито інформувати про будь-яке рішення згідно з цією частиною, щодо тимчасового застосування, припинення застосування чи встановлення позиції Спільноти в органі, створеному угодою.

3. Раді належить укладати угоди після консультацій з Європейським Парламентом, за винятком угод, зазначених у частині третій статті 133, зокрема випадків, коли угода охоплює сферу, в якій внутрішні акти належить ухвалювати згідно з процедурою, зазначеною в статті 251 чи статті 252. Європейському Парламентові належить видати свій висновок протягом строку, який Рада може закласти залежно від терміновості справи. За браком висновку протягом цього строку, Рада може діяти.

Як відступ від попереднього абзацу, угоди, зазначені в статті 310, інші угоди, що запроваджують окрему інституційну структуру через організацію процедур співпраці; угоди з бюджетними наслідками, важливими для Спільноти; угоди, що спричиняють внесення змін до акта, ухваленого згідно з процедурою, зазначеною в статті 251, належить укладати після отримання згоди Європейського Парламенту.

Рада та Європейський Парламент можуть, у термінових випадках, узгоджувати часові межі для висловлення згоди.

4. Під час укладання угоди Рада може, як відступ від частини другої, уповноважити Комісію схвалювати від імені Спільноти зміни до цієї угоди, коли в останній обумовлено, що їх належить ухвалювати за спрощеною процедурою чи органові, що його створено цією угодою. Рада може долучити до такого уповноваження окремі умови.

5. У випадку, коли Рада планує укласти угоду, що потребує внести зміни до цього Договору, ці зміни належить спочатку ухвалити згідно з процедурою, закладеною в статті 48 Договору про Європейський Союз ( 994_029 ).

6. Європейський Парламент, Рада, Комісія чи держава-член можуть отримати висновки Суду щодо згідності планованої угоди з положеннями цього Договору. Якщо висновок Суду негативний, планована угода може набрати чинності лише згідно зі статтею 48 Договору про Європейський Союз ( 994_029 ).

7. Угоди, укладені на умовах, сформульованих у цій статті, є обов'язковими для інституцій Спільноти та держав-членів.