Рішення Ради чи Комісії, що накладають грошові зобов'язання на осіб, що не є державами, належить примусово виконувати.
Примусове виконання регулюють цивільно-процесуальні норми, що є чинними в державі-члені, на території якої його здійснюють. Наказ про примусове виконання належить додавати до рішення, без інших формальностей крім верифікації автентичності рішення, національному органові, що його урядові кожної держави-члена належить спрямувати на виконання цієї цілі, інформуючи Комісію та Суд.
Коли ці формальності виконано на подання зацікавленої сторони, остання може далі провадити примусове виконання, передавши справу безпосередньо до компетентного органу згідно з національним правом.
Примусове виконання можна зупиняти лише рішенням Суду. Проте суди зацікавленої країни мають юрисдикцію щодо скарг на те, що примусове виконання провадять неправильно.
ПІДРОЗДІЛ 3
ЕКОНОМІКО-СОЦІАЛЬНИЙ КОМІТЕТ