1. Щоб досягти мети статті 136, Спільнота підтримує та доповнює діяльність держав-членів у таких сферах:
_______________ (*) Статтю змінено Ніццьким договором ( 994_261 ).
(a) поліпшення, зокрема, робочого довкілля, щоб захистити здоров'я та безпеку працівників;
(b) умови праці;
(c) соціальне забезпечення та соціальний захист працівників;
(d) захист працівників після закінчення трудового договору;
(e) інформування та консультування працівників;
(f) представництво та колективний захист інтересів працівників та роботодавців, зокрема право працівників брати участь у керуванні, з урахуванням частини п'ятої;
(g) умови працевлаштування громадян третіх країн, що на законних підставах перебувають на території Спільноти;
(h) інтеграція осіб, вилучених із ринку зайнятості, без порушення статті 150;
(i) рівність чоловіків та жінок щодо їхніх можливостей на ринку праці та ставлення до них на роботі;
(j) боротьба проти соціального вилучання;
(k) модернізація систем соціального захисту без порушення абзацу (c).
2. З цією метою Рада:
(a) може ухвалювати заходи, що заохочують співпрацю держав-членів через ініціативи, спрямовані на поглиблення знань, розвиток обміну інформацією та найкращим досвідом, розповсюджування інноваційних підходів та досвіду оцінювання, за винятком будь-якої гармонізації законів та підзаконних актів держав-членів;
(b) може видавати директиви, щоб ухвалювати мінімальні вимоги, що їх належить поступово впроваджувати у сферах, зазначених в абзацах від (a) до (i) частини першої з урахуванням умов та технічних норм, застосовуваних у кожній державі-членові. У таких директивах належить уникати накладання адміністративних, фінансових чи правових обмежень, що перешкоджають створенню та розвиткові малих та середніх підприємств.
Раді належить діяти згідно з процедурою, зазначеною в статті 251, після консультацій з Комітетом регіонів та Економіко-соціальним комітетом, за винятком сфер, зазначених в абзацах (c), (d), (f) та (g) частини першої, коли Раді, на пропозицію Комісії, належить діяти одностайно після консультацій з Європейським Парламентом та згаданими комітетами. Рада, на пропозицію Комісії та після консультацій з Європейським Парламентом, може одностайно вирішити застосовувати процедуру, зазначену в статті 251, до абзаців (d), (f) та (g) частини першої цієї статті.
3. Держава-член може доручити адміністрації та працівникам, на їхній спільний запит, виконувати директиви, що їх ухвалено згідно з частиною другою.
У такому разі їй належить забезпечити, щоб адміністрація та працівники, за домовленістю, вжили потрібних заходів не пізніше дати транспонування директиви згідно зі статтею 249. Зацікавленій державі-членові належить робити будь-які потрібні кроки, що уможливлюють її будь-коли ґарантувати досягнення результатів, що їх обумовлює ця директива.
4. Положення, що їх ухвалено згідно з цією статтею,
- не впливають на право держав-членів визначати засадничі принципи своїх систем соціального забезпечення та не повинні істотно впливати на їхню фінансову рівновагу,
- не перешкоджають будь-якій державі-членові зберігати чи впроваджувати суворіші захисні заходи, сумісні з цим Договором.
5. Цю статтю не належить застосовувати до оплати праці, права збиратися, права страйкувати чи права застосовувати локаут.