1. Як відступ від положень статті 300, Рада, за рекомендацією ЄЦБ чи за рекомендацією Комісії та після консультацій з ЄЦБ, заради досягнення консенсусу, згідного з метою цінової стабільності, після консультацій з Європейським Парламентом може одностайно укладати формальні угоди про систему курсів обміну екю на позаспільнотні валюти, згідно з процедурою, закладеною в частині третій щодо умов, зазначених у ній. Рада, за рекомендацією ЄЦБ, чи за рекомендацією Комісії та після консультацій з ЄЦБ, заради досягнення консенсусу, згідного з метою цінової стабільності, може кваліфікованою більшістю встановлювати, допасовувати чи скасовувати центральний курс екю в межах системи валютних курсів. Голові Ради належить інформувати Європейський Парламент про встановлення, узгіднення чи скасування центрального курсу екю.
_______________ (*) Статтю змінено Ніццьким договором ( 994_261).
2. За браком системи курсів обміну щодо однієї чи кількох позаспільнотних валют, як зазначено в частині першій, Рада, за рекомендацією Комісії та після консультацій з ЄЦБ, чи за рекомендацією ЄЦБ, може формулювати загальні орієнтири політики валютного курсу щодо цих валют. Ці загальні орієнтири не повинні порушувати головної мети ЄСЦБ, а саме, підтримування цінової стабільності.
3. Як відступ від положень статті 300, якщо угоди з питань, пов'язаних із валютним режимом чи режимом валютних курсів, мають бути предметом переговорів між Спільнотою та однією чи кількома державами чи міжнародними організаціями, Раді, за рекомендацією Комісії та після консультацій з ЄЦБ, належить кваліфікованою більшістю вирішити, якими мають бути умови переговорів про ці угоди та укладання їх. У цих умовах належить забезпечити дотримання єдиної позиції Спільноти. Комісії належить повною мірою брати участь у переговорах.
Угоди, укладені згідно з цією частиною, є обов'язковими для інституцій Спільноти, ЄЦБ та держав-членів.
4. З урахуванням частини першої, Раді, на пропозицію Комісії та після консультацій з ЄЦБ, належить кваліфікованою більшістю визначити позицію Спільноти на міжнародному рівні щодо питань особливого значення для економічного та валютного союзу та її представництва, із дотриманням розподілу повноважень, закладеного в статтях 99 та 105.
5. Без порушення компетенції та угод Спільноти стосовно економічного та валютного союзу, держави-члени можуть провадити переговори в міжнародних органах та укладати міжнародні угоди.
ПІДРОЗДІЛ 3
ІНСТИТУЦІЙНІ ПОЛОЖЕННЯ