1. Державам-членам належить уникати надмірного державного дефіциту.
2. Комісії належить стежити за розвитком бюджетної ситуації в державах-членах та розміром їхнього державного боргу, щоб виявляти значні помилки. Зокрема, їй належить наглядати за дотриманням бюджетної дисципліни на підставі таких двох критеріїв:
(a) чи відношення запланованого чи фактичного державного дефіциту до валового внутрішнього продукту не перевищує контрольного значення, хіба що:
- це відношення істотно й тягло меншало й досягло значення, близького до контрольного значення,
- чи, навпаки, надвишок над контрольним значенням є випадковим і тимчасовим, а відношення лишається близьким до контрольного значення;
(b) чи відношення державного боргу до валового внутрішнього продукту не перевищує контрольного значення, хіба що таке співвідношення достатньою мірою меншає та в прийнятному темпі наближається до контрольного.
Контрольне значення визначено в Протоколі про процедуру щодо надмірного дефіциту ( 994_631 ), що його додано до цього Договору.
3. Якщо держава-член не виконує вимог за одним чи обома зазначеними критеріями, Комісії належить підготувати доповідь. У доповіді Комісії належить також враховувати, чи державний дефіцит не перевищує інвестиційних державних витрат, та враховувати всі інші дотичні фактори, зокрема середньостроковий економічний та бюджетний стан держави-члена.
Комісія може також підготувати доповідь, якщо вона вважає, що в державі-члені є ризик надмірного дефіциту попри те, що вимоги за цими критеріями виконано.
4. Комітетові, що його обумовлено в статті 114, належить підготувати висновок щодо доповіді Комісії.
5. Якщо Комісія вважає, що в державі-члені наявний чи може виникнути надмірний дефіцит, їй належить надіслати до Ради висновок.
6. Раді, за рекомендацією Комісії, після розгляду будь-яких зауваг, що їх зацікавлена держава-член може забажати зробити, та після загального оцінювання ситуації, належить кваліфікованою більшістю вирішити, чи існує надмірний дефіцит.
7. У разі, якщо згідно з частиною шостою вирішено, що існує надмірний дефіцит, Раді належить спрямувати зацікавленій державі-членові рекомендації, аби виправити цю ситуацію протягом визначеного строку. За винятком частини восьмої, ці рекомендації не належить оприлюднювати.
8. У разі, коли Рада встановить, що протягом закладеного строку не вжито ефективних заходів у відповідь на її рекомендації, вона може оприлюднити свої рекомендації.
9. Якщо держава-член далі не реалізує рекомендацій Ради, Рада може вирішити надіслати звернення до держави-члена про потребу, протягом визначеного строку, вжити заходів на зниження дефіциту, визнаних потрібними, щоб виправити ситуацію.
У такому разі Рада, щоб перевірити, чи зацікавлена держава-член докладає зусиль, спрямованих на виправлення ситуації, може вимагати від неї подавати доповіді за визначеним розкладом.
10. Права на подання позову, обумовлені в статтях 226 та 227, не можна здійснювати в рамках частин від першої до дев'ятої цієї статті.
11. Поки держава-член не дотримується рішення, прийнятого згідно з частиною дев'ятою, Рада може вирішити вжити чи, за певних обставин, підсилити дію одного чи кількох таких заходів:
- вимагати, щоб зацікавлена держава-член оприлюднила додаткову інформацію, яку визначає Рада, перед емісією облігацій та інших цінних паперів,
- закликати Європейський інвестиційний банк переглянути його позикову політику щодо зацікавленої держави-члена,
- вимагати, щоб зацікавлена держава-член внесла до Спільноти безвідсотковий депозит належного розміру, поки надмірного дефіциту, на думку Ради, не буде виправлено,
- накладати штрафи належних розмірів.
Голові Ради належить повідомити Європейський Парламент про прийняті рішення.
12. Раді належить скасувати деякі чи всі рішення, зазначені в частинах від шостої до дев'ятої та одинадцятій, тією мірою, якою, на думку Ради, надмірний дефіцит у зацікавленій державі-члені виправлено. Якщо Рада попередньо оприлюднила рекомендації, їй належить відразу по скасуванні рішення за частиною восьмою прилюдно повідомити, що в зацікавленій державі-члені більше нема надмірного дефіциту.
13. Ухвалюючи рішення, зазначені в частинах сьомій - дев'ятій, одинадцятій та дванадцятій, Раді, за рекомендацією Комісії, належить діяти кваліфікованою більшістю в дві третини голосів її членів, зважених згідно з частиною другою статті 205, без урахування голосу представника зацікавленої держави-члена.
14. Дальші положення стосовно виконання процедури, викладеної в цій статті, сформульовано в Протоколі про процедуру щодо надмірного дефіциту ( 994_631 ), який додано до цього Договору.
Відповідні положення, що скасовують зазначений Протокол ( 994_631 ), Раді належить ухвалювати одностайно, на пропозицію Комісії та після консультацій з Європейським Парламентом та ЄЦБ.
З урахуванням інших положень цієї частини, Раді належить, на пропозицію Комісії та після консультацій з Європейським Парламентом, до 1 січня 1994 року кваліфікованою більшістю закласти докладні правила та означення щодо застосування зазначеного Протоколу ( 994_631 ).
ПІДРОЗДІЛ 2
ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА