Заключні положення
1. Цей Договір набуває чинності з дня підписання, а для держав, законодавство яких вимагає здійснення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття ним чинності, - з дня здачі ними на зберігання депозитарію повідомлення про виконання вказаних процедур.
З дня набуття чинності цим Договором визнати Договір про проведення узгодженої антимонопольної політики від 23 грудня 1993 року та Протокол про продовження строку його дії від 4 червня 1999 року такими, що втратили чинність.
2. Цей Договір укладається терміном на п’ять років та продовжується автоматично на наступні п’ятирічні періоди, якщо Сторони не приймуть іншого рішення.
3. Спірні питання, пов’язані із застосуванням або тлумаченням цього Договору, вирішуються шляхом консультацій та переговорів заінтересованих Сторін.
4. До цього Договору може бути внесено зміни та доповнення за спільною згодою Сторін, які оформлюються окремими протоколами, які є невід’ємною частиною Договору.
5. Кожна із Сторін має право вийти з цього Договору, повідомивши про свій намір інші Сторони не менше ніж за три місяці до дати виходу.
6. Цей Договір відкритий для приєднання до нього інших держав, що поділяють його цілі та принципи і готові прийняти на себе зобов’язання відповідно до Договору.
Вчинено в місті Москві 25 січня 2000 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається у Виконавчому комітеті Співдружності Незалежних Держав, який направить кожній державі, що підписала цей Договір, його завірену копію.
За Уряд Азербайджанської
Республіки
(підпис)
За Уряд Республіки Молдова
(підпис)
(із застереженням)
(не представлено)
За Уряд Республіки Вірменія
(підпис)
За Уряд Російської Федерації
(підпис)
За Уряд Республіки Білорусь
(підпис)
За Уряд Республіки
Таджикистан
(підпис)
За Уряд Грузії
(підпис)
(із застереженням)
(не представлено)
За Уряд Республіки
Узбекистан
(підпис)
За Уряд Республіки Казахстан
(підпис)
За Уряд України
(підпис)
(із застереженням)
За Уряд Киргизької Республіки
(підпис)
Додаток 1
до Договору про проведення узгодженої
антимонопольної політики
від 25 січня 2000 р.
ПОЛОЖЕННЯ
про взаємодію держав щодо припинення монополістичної діяльності та недобросовісної конкуренції
1. Загальні положення і сфера застосування
1.1. Це Положення визначає процедуру взаємодії щодо застосування принципів конкуренції та стосується дій господарюючих суб’єктів держав-учасниць, пов’язаних з їхніми зловживаннями домінуючим положенням, об’єднаннями, угодами (узгодженими діями) недобросовісною конкуренцією, а також інших дій (бездіяльність), що обмежують конкуренцію у випадках, якщо:
у цих діях беруть участь два або більше суб’єктів господарювання, що здійснюють свою підприємницьку діяльність на товарних ринках;
ці дії здійснюються одним або кількома суб’єктами господарювання, що здійснюють свою підприємницьку діяльність на товарних ринках однієї з держав-учасниць та призводять або можуть призвести до обмеження конкуренції (недобросовісної конкуренції) на товарних ринках інших держав-учасниць чи одного з них або до обмеження законних інтересів інших господарюючих суб’єктів або споживачів.
1.2. Це Положення не застосовується у разі, якщо угоди (узгоджені дії) господарюючих суб’єктів, включаючи їхні об’єднання, а також зловживання домінуючим положенням, недобросовісна конкуренція та інші дії (бездіяльність) господарюючих суб’єктів здійснюються на території тільки однієї держави-учасниці, не стосуються імпорту або експорту між державами-учасницями і не зачіпають інтересів інших держав-учасниць.
1.3. Взаємодія, передбачена цим Положенням, здійснюється антимонопольними органами у формі повідомлень, запитів інформації, заяв про розгляд справ, консультацій.
1.4. Реалізація цього Положення на територіях держав-учасниць здійснюється з урахуванням міжвідомчого розподілу повноважень відповідно до національного законодавства.
2. Повідомлення
2.1. Якщо компетентний орган однієї з держав-учасниць проводить розслідування (дослідження), під час якого з’ясовується, що обставини справи зачіпають або можуть зачіпити інтереси іншої держави-учасниці, він повідомляє про це антимонопольний орган цієї держави-учасниці. До повідомлення додаються документи, що свідчать про факти порушення національного антимонопольного законодавства.
2.2. Повідомлення має бути завчасним з метою врахування думки та можливих дій іншої держави-учасниці або її антимонопольного органу, за винятком випадків, коли завчасне повідомлення могло б завдати шкоди розгляду справи.
2.3. Перед застосуванням будь-яких заходів антимонопольні органи, що бажають направити повідомлення, повинні повністю переконатися в тому, що за цих обставин ці дії не зашкодять розгляду справи.
2.4. Повідомлення містить:
назви суб’єктів господарювання, діяльність яких розслідується;
коротку характеристику суті справи;
нормативно-правові акти, що стосуються справи;
інші відомості, які антимонопольний орган, що надсилає повідомлення, вважає за можливе надати.
2.5. Антимонопольний орган, що одержав повідомлення, розглядає можливість застосування належних заходів відповідно до національного законодавства.
3. Запит інформації
3.1. У випадках, передбачених пунктом 1 цього Положення, антимонопольний орган однієї держави-учасниці може направити антимонопольним органам інших держав-учасниць запит про надання інформації, що стосується підприємницької діяльності господарюючих суб’єктів. Інша держава-учасниця може відмовити в наданні запитуваної інформації, якщо така інформація визнається конфіденційною відповідно до національного законодавства.
У запиті про надання інформації повинна бути зазначена його мета, викладені обставини справи та додані необхідні документи.
3.2. Запитувана інформація направляється в строки, погоджені антимонопольними органами, але не пізніше трьох місяців із дня отримання запиту.
4. Заява про розгляд справи
4.1. Антимонопольний орган однієї держави-учасниці може направити до антимонопольного органу іншої держави-учасниці заяву про розгляд справи про порушення антимонопольного законодавства. Заява подається в письмовій формі з додатком документів, що свідчать про факти порушення антимонопольного законодавства іншої держави-учасниці.
4.2. Антимонопольний орган на підставі заяви антимонопольного органу іншої держави-учасниці розглядає факти порушення і приймає по них рішення відповідно до вимог національного антимонопольного законодавства.
5. Консультації
5.1. Антимонопольні органи з метою зведення до мінімуму можливостей виникнення конфлікту, та прийняття взаємоприйнятих рішень проводять консультації з питань, які мають відношення до Договору, якщо є суттєві підстави вважати, що в результаті розгляду справи можуть бути порушені інтереси держав-учасниць.
5.2. Антимонопольний орган, зацікавлений у проведенні консультації, надсилає антимонопольному органу іншої держави-учасниці письмовий запит про проведення консультацій з додатком необхідних документів, а також обґрунтуванням їхньої необхідності та визначенням умов проведення.
5.3. Антимонопольні органи здійснюють консультації в узгоджені строки, але не пізніше трьох місяців з моменту одержання запиту.
6. Матеріали, які направляються до Міждержавної ради з антимонопольної політики
6.1. Антимонопольні органі направляють до Секретаріату Міждержавної ради з антимонопольної політики:
повідомлення про зміни свого національного антимонопольного законодавства;
ініціативні проекти угод та інших документів, розроблені з метою реалізації Договору;
повідомлення про результати консультацій або про факт прийняття взаємоприйнятних рішень іншим шляхом.
7. Використання інформації
7.1. Інформація, отримана відповідно до положень розділів 2, 3, 4 і 5 цього Положення; використовується тільки для цілей відповідного запиту, розгляду справи або консультацій.
7.2. Антимонопольні органи, їх посадові особи та інші службовці не повинні розголошувати інформацію, отриману ними при застосуванні цього Положення.
Додаток 2
до Договору про проведення узгодженої
антимонопольної політики
від 25 січня 2000 року
ПОЛОЖЕННЯ
про Міждержавну раду з антимонопольної політики
I. Загальні положення
Міждержавна рада з антимонопольної політики (далі - Антимонопольна рада) створюється для координації діяльності держав-учасниць, контролю за дотриманням Договору, зближення національного законодавства в галузі конкуренції та розробки правових основ щодо попередження, обмеження і припинення монополістичної діяльності та недобросовісної конкуренції на товарному ринку держав-учасниць.
Антимонопольна рада у своїй діяльності керується Статутом Співдружності Незалежних Держав, Договором про створення Економічного союзу, а також угодами, укладеними в рамках Співдружності, рішеннями Ради глав держав, Ради глав урядів СНД, цим Положенням та здійснює свою діяльність у взаємодії з Виконавчим комітетом Співдружності Незалежних Держав.
II. Функції Антимонопольної ради
Антимонопольна рада:
координує спільну діяльність Сторін щодо створення правових основ з попередження, обмеження і припинення монополістичної діяльності та недобросовісної конкуренції на товарному ринку;
сприяє Сторонам у розробці й удосконаленні національних законодавств з питань конкуренції;
розробляє та рекомендує Сторонам правила і механізми реалізації конкретних дій щодо попередження, обмеження і припинення монополістичної діяльності та недобросовісної конкуренції;
сприяє Сторонам в обміні нормативно-правовою, методичною та іншою інформацією в галузі антимонопольної політики та конкуренції;
виконує інші функції, пов’язані з реалізацією Договору.
III. Права Антимонопольної ради
Для виконання своїх функцій Антимонопольна рада має право:
організовувати проведення експертизи проектів документів, пов’язаних з реалізацією положень Договору;
створювати для підготовки відповідних проектів документів групи експертів;
вносити у встановленому порядку підготовлені Антимонопольною радою документи на розгляд Економічної ради, Ради глав урядів і Ради глав держав СНД;
запитувати і одержувати від Сторін інформацію, необхідну для виконання своїх функцій;
розробляти і затверджувати регламент своєї роботи, а також вносити до нього зміни;
здійснювати робочу взаємодію з антимонопольними органами третіх країн і відповідними міжнародними організаціями в межах своєї компетенції.
IV. Склад і структура Антимонопольної ради
Антимонопольна рада формується з повноважних представників Сторін. Кожна Сторона має право призначати до Антимонопольної ради двох повноважних представників і володіє правом одного голосу.
Антимонопольна рада обирає з числа повноважних представників Сторін Голову і двох його заступників.
Строк дії повноважень Голови Антимонопольної ради і його заступників - 2 роки. За рішенням Антимонопольної ради строк може бути продовжений або скорочений.
Голова:
керує роботою Антимонопольної ради щодо виконання завдань, що випливають із угод, укладених у рамках Співдружності, рішень Ради глав держав та Ради глав урядів, а також цього Положення;
представляє при необхідності Антимонопольну раду на засіданнях Ради глав держав, Ради глав урядів, Економічної ради і Виконавчого комітету СНД, а також інших статутних органів Співдружності в межах наданих йому повноважень;
проводить засідання Антимонопольної ради;
від імені Антимонопольної ради підписує документи;
організує роботу Антимонопольної ради між засіданнями;
за згодою Антимонопольної ради виконує інші функції, необхідні для забезпечення її роботи.
У разі відсутності Голови його функції виконує один із заступників.
Голова та його заступники зберігають статус повноважних представників своїх держав у Антимонопольній раді.
До складу Антимонопольної ради з правом дорадчого голосу входить керівник відповідного структурного підрозділу Виконавчого комітету СНД.
V. Секретаріат Антимонопольної ради
Поточна робота та організаційно-технічна підготовка засідань Антимонопольної ради здійснюється Секретаріатом Антимонопольної ради, функції якого виконує відповідний структурний підрозділ Виконавчого комітету СНД.
VI. Організація діяльності Антимонопольної ради
Періодичність та порядок підготовки і проведення засідань Антимонопольної ради визначаються регламентом його роботи. Позачергові засідання Антимонопольної ради скликаються за ініціативою Голови або за вимогою представників не менше як трьох Сторін. Витрати щодо відрядження учасників засідань несе Сторона, що направляє.
Рішення Антимонопольної ради є правомірними, якщо на його засіданні представлено дві третини представників Сторін.
Антимонопольна рада приймає:
рішення, обов’язковість виконання яких підтверджується відповідними рішеннями Сторін;
рішення рекомендаційного характеру.
На засіданнях Антимонопольної ради можуть бути присутні на її запрошення в якості спостерігачів представники зацікавлених відомств держав-учасниць, а також представники закордонних та міжнародних організацій.
Рішення Антимонопольної ради приймаються кваліфікованою більшістю голосів (двома третинами присутніх та уповноважених представників, що беруть участь у голосуванні).
Будь-яка Сторона може заявити про свою незацікавленість у вирішенні того чи іншого питання, що не повинно розглядатися як перешкода для ухвалення рішення іншими заінтересованими Сторонами. На Сторони, які заявили про свою незацікавленість, прийняті рішення не поширюються.
VII. Заключні положення
Робочою мовою Антимонопольної ради є російська мова.
Місце перебування Секретаріату Антимонопольної ради - місто Москва.
Зміни та доповнення до цього Положення приймаються відповідно до встановленого порядку.
Застереження України
до проекту Договору про проведення узгодженої антимонопольної політики
25 січня 2000 року
За винятком положень, що допускають міжнародну правосуб’єктність Міждержавної ради з антимонопольної політики.
Прем’єр -міністр України
В.Ющенко
{ Текст Договору російською мовою }