Загальні принципи конкуренції
1. Дії, що призводять або можуть призвести до обмеження конкуренції, обмеження законних інтересів інших суб'єктів суб’єктів господарювання чи споживачів, або є проявом недобросовісної конкуренції, розглядаються як неприпустимі і кваліфікуються відповідно до антимонопольного законодавства держав-учасниць.
2. До дій, зазначених у пункті 1 цієї статті, відносяться:
1) зловживання домінуючим положенням, зокрема:
нав'язування нав’язування (підтримка) купівельних або продажних цін або інших несправедливих умов угоди для одержання монопольного високого прибутку або усунення конкурентів;
обмеження виробництва або збуту з метою необгрунтованого необґрунтованого підвищення цін, створення або підтримання дефіциту на відповідному ринку на шкоду споживачам;
застосування до господарюючих партнерів неоднакового підходу за рівних умов, що створює для них нерівні них,нерівні умови конкуренції;
створення перешкод для доступу на ринок іншим суб'єктам суб’єктам господарювання;
2) антиконкурентні угоди між суб'єктами суб’єктами господарювання та інші види узгоджених дій, які можуть обмежувати свободу конкуренції на товарних ринках або відповідній їхній частині шляхом:
поділу товарного ринку за територіальним принципом, обсягом продажу або закупівель, закупівель за асортиментом або колом споживачів;
обмеження доступу на відповідний товарний ринок інших суб'єктів суб’єктів господарювання в якості продавців або покупців;
встановлення купівельних або продажних цін або інших умов угоди;
контролю над виробництвом, збутом, технічним розвитком, інвестиційними процесами;
нав'язування нав’язування господарюючим партнерам додаткових умов угоди, що не відносяться до предмету цього Договору та обмежують їхні інтереси;
застосування до господарюючих партнерів неоднакового підходу за рівних умов, що створює несприятливі умови для конкуренції на відповідному товарному ринку;
3) недобросовісна конкуренція, зокрема:
поширення хибних, неточних або викривлених відомостей, здатних заподіяти збитки іншому господарюючому суб'єкту суб’єкту чи завдати шкоди його діловій репутації;
введення споживачів в оману відносно характеру, способу і місця виготовлення, споживчих властивостей, якості товару;
некоректне порівняння у процесі рекламної діяльності товарів, що виготовляються і реалізуються суб'єктом суб’єктом господарювання з товарами інших суб'єктів суб’єктів господарювання;
самовільне використання товарного знака, фірмового найменування або маркування товару, а також копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення товару іншого суб'єкта суб’єкта господарювання;
отримання, використання, розголошення науково-технічної, виробничої або торговельної інформації, у тому числі комерційної таємниці, без згоди її власника.
3. При оцінці дій або угод, що обмежують конкуренцію, враховується факт їхнього сприяння технічному або економічному прогресу, насиченню товарних ринків, покращанню споживчих властивостей товарів, підвищенню їхньої конкурентноздатності.конкурентоздатності.
4. Процедура взаємодії держав-учасниць відповідно до принципів конкуренції, зазначеними зазначених у пунктах 1 і 2 цієї статті, визначається Положенням про взаємодію держав щодо припинення монополістичної діяльності та недобросовісної конкуренції (додаток 1), що є невід'ємною невід’ємною частиною цього Договору.