Тимчасовий арешт
1. У термінових випадках Сторона може звернутися з проханням про тимчасовий арешт розшукуваної особи до подання запиту про видачу.
2. Прохання про тимчасовий арешт передається між Центральним органом України і Палатою Генерального прокурора Малайзії через дипломатичні канали або безпосередньо поштою чи телеграфом або будь-якими засобами, що дозволяють отримати докази письмово, або через засоби Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерпол).
3. Після отримання прохання про тимчасовий арешт, запитувана Сторона докладає усіх зусиль для арешту розшукуваної особи. Запитуючу Сторону негайно інформують про результати розгляду її прохання.
4. Прохання про тимчасовий арешт повинне містити:
(а) опис розшукуваної особи, у тому числі, якщо це можливо, фотографію або відбитки пальців;
(b) місце перебування розшукуваної особи, якщо воно відоме;
(с) заяву про злочини або опис злочинів, які ймовірно були вчинені особою, або за які особу було засуджено;
(d) точний опис фактів справи, у тому числі опис діянь або бездіяльності, які ймовірно становлять кожен злочин, і, якщо це можливо, час і місце вчинення кожного злочину;
(е) копію ордеру на арешт, документ, що містить обвинувачення, або документ про визнання особи винною, або рішення про засудження розшукуваної особи;
(f) виклад покарання, яке може бути призначене або було призначено за злочини; і
(g) заяву про те, що запит про видачу розшукуваної особи буде направлено згодом.
5. Особа, заарештована у зв'язку з проханням про тимчасовий арешт, звільняється після спливу 60 днів від дати застосування до неї тимчасового арешту, якщо запит про видачу та підтвердні документи, зазначені у статті 7 цього Договору, не надійшли.
6. Звільнення особи відповідно до пункту 5 цієї статті не перешкоджає порушенню провадження про видачу розшукуваної особи, якщо запит про видачу отримано пізніше.