Показання чи докази у Запитуваній Державі
1. Особу в Запитуваній Державі, від якої вимагаються показання чи докази згідно з цим Договором, буде зобов'язано, якщо необхідно, з'явитися і дати показання чи видати предмети, включаючи документи та записи. Особа, яка усно чи письмово дає неправдиві показання у процесі виконання запиту, підлягає переслідуванню в Запитуваній Державі згідно з кримінальним законодавством цієї Держави.
2. На запит Центральний Орган Запитуваної Держави заздалегідь надає інформацію про дату та місце одержання показання чи доказу згідно з цією статтею.
3. Запитувана Держава дозволяє присутність зазначених у запиті осіб у процесі виконання запиту і дозволяє таким особам ставити запитання особі, яка дає показання чи надає докази.
4. Якщо особа, згадана у пункті 1 робить заяву про наявність у неї імунітету, привілею, або про недієздатність згідно із законодавством Запитуючої Держави, показання чи доказ, незважаючи на це, отримуються та ця заява письмовим повідомленням доводиться до відома Центрального Органу Запитуючої Держави для вирішення її компетентними органами цієї Держави.
5. Якщо це визначено в запиті, доказ, одержаний у Запитуваній Державі згідно з цією статтею, або про який йдеться у показаннях, отриманих на підставі цієї статті, посвідчується у відповідній Формі, що додається до запиту. Ділова документація, достовірність якої посвідчена у відповідній Формі, або у формі, яка засвідчує відсутність чи неіснування такої документації, є допустимою в Запитуючій Державі як доказ її змісту.