Відмова у визнанні та виконанні рішень
У визнанні передбачених статтями 52, 54 рішень та у видачі дозволу на примусове виконання може бути відмовлено у випадках, якщо:
1) відповідно до законодавства Договірної Сторони, на території якої винесено рішення, воно не набуло чинності чи не підлягає виконанню, за винятком випадків, коли рішення підлягає виконанню до набуття чинності;
2) відповідач не взяв участі в процесі через те, що йому чи його вповноваженому не був своєчасно та належно вручений виклик до суду;
3) у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет та на тій самій підставі на території Договірної Сторони, де має бути визнане та виконане рішення, раніше вже було винесене рішення, яке набуло чинності, або існує визнане рішення суду третьої держави, або якщо установою цієї Договірної Сторони раніше вже було порушено провадження у цій справі;
4) згідно з положенням цього Договору, а у випадках, не передбачених ним, згідно з законодавством Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнано та виконано, справа відноситься до виключної компетенції її установи;
5) відсутній документ, який підтверджує угоду сторін у справі договірної підсудності;
6) скінчився термін давності примусового виконання, передбачений законодавством Договірної Сторони, суд якої розглядає клопотання про визнання та виконання рішення.