Визнання рішень, які не потребують виконання
1. Винесені установами юстиції кожної з Договірних Сторін рішення, які набрали чинності і не потребують за своїм характером виконання, визнаються на території іншої Договірної Сторони без спеціального провадження за умови, якщо:
1) установи юстиції запитуваної Договірної Сторони не винесли раніше у цій справі рішення, яке набуло чинності;
2) справа, згідно з цим Договором, а у випадках, не передбачених ним, згідно з законодавством Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане, не відноситься до виключної компетенції установи юстиції цієї Договірної Сторони.
2. Положення пункту 1 цієї статті стосуються також до рішень з опіки та піклування, а також рішень, які винесли органи актів запису громадянського стану.