1. У визнанні та виконанні рішення на території другої Договірної Сторони може бути відмовлено, якщо:
1) відповідно до законодавства Договірної Сторони, на території якої рішення було постановлено, воно не набуло чинності і не підлягає примусовому виконанню;
2) установа юстиції Договірної Сторони, на території якої було постановлене рішення, не була компетентною постановити рішення у даній справі відповідно до цього Договору;
3) відповідач по справі був позбавлений можливості захисту своїх прав, а у випадку недієздатності або обмеженої дієздатності - належного представництва;
4) у тій самій справі між тими самими сторонами існує чинне рішення суду тієї Договірної Сторони, на території якої це рішення має бути визнане і виконане, або між тими самими сторонами з тих самих підстав раніше була порушена справа в суді тієї Договірної Сторони, на території якої це рішення має бути визнане і виконане.