1. Право власності на нерухоме та рухоме майно врегульовується законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої знаходиться це майно. Право власності на транспортні засоби, які підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства Договірних Сторін, врегульовується законодавством тієї Договірної Сторони, державний орган якої здійснив реєстрацію транспортного засобу.
2. Форма договору щодо майна, зазначеного в пункті 1 цієї статті, врегульовується законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої це майно перебуває.
3. При розгляді справ стосовно визначення права власності на майно, зазначене у пункті 1 цієї статті, компетентними є суди тієї Договірної Сторони, законодавство якої застосовуватиметься.