1. Рухоме майно або грошові суми, отримані в результаті продажу рухомого чи нерухомого спадкового майна, що перебуває на території однієї з Договірних Сторін та належить спадкоємцям, які є громадянами другої Договірної Сторони, передаються спадкоємцям після закінчення справи про спадщину. Якщо ці спадкоємці чи їх представники не прибудуть, щоб прийняти майно чи вищезгадані грошові суми, то воно буде передане дипломатичному представництву чи консульській установі тієї Договірної Сторони, громадянами якої є ці спадкоємці.
2. Рухоме майно або грошові суми, зазначені в пункті 1 цієї статті, можуть бути передані спадкоємцям або дипломатичному представництву чи консульській установі у тих випадках, коли:
1) були задоволені всі вимоги кредиторів померлого, які стосувалися спадщини, у строк, установлений законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої перебуває майно;
2) відповідні органи дали згоду, в тому випадку, якщо вона потрібна, для вивозу спадщини чи для переведення грошової суми, як передбачено законодавством Договірної Сторони, на території якої майно перебуває.