1. Установи юстиції обох Договірних Сторін вживають на основі свого законодавства всіх належних заходів зі збереження та охорони спадкового майна, яке залишилося на їх території після смерті громадянина другої Договірної Сторони.
2. Про заходи, вжиті відповідно до пункту 1 цієї статті, негайно інформуються дипломатичне представництво чи консульська установа другої Договірної Сторони. Дипломатичне представництво чи консульська установа другої Договірної Сторони також має право брати участь у вжитті цих заходів. За клопотанням дипломатичного представництва чи консульської установи заходи, вжиті згідно з пунктом 1 цієї статті, можуть бути змінені чи скасовані.
3. За клопотанням установи юстиції, яка є компетентною для вирішення спадкової справи, заходи, вжиті згідно з пунктом 1 цієї статті, можуть бути змінені, скасовані чи відкладені.