Визнання безвісно відсутнім, оголошення померлим та встановлення факту смерті
1. У справах про визнання безвісно відсутнім, оголошення померлим та встановлення факту смерті компетентними є установи юстиції тієї Договірної Сторони, громадянином якої була особа у той час, коли вона за останніми відомостями була живою.
2. Компетентні установи юстиції однієї Договірної Сторони можуть визнати громадянина іншої Договірної Сторони безвісно відсутнім, оголосити померлим, а також встановити факт його смерті за клопотанням осіб, що проживають на її території, якщо їх права та інтереси грунтуються на законодавстві цієї Договірної Сторони.
3. У випадках, які передбачені пунктами 1 та 2 цієї статті, установи юстиції Договірних Сторін застосовують законодавство своєї держави.