Спеціальне правило
1. Без згоди запитуваної Договірної Сторони видану особу не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності або піддано покаранню в запитуючій Договірній Стороні за інший злочин, ніж той, за який її було видано, або за будь-який менш значний злочин, розкритий за фактами, що доводять підстави її видачі, а також така особа не може бути видана третій державі без згоди запитуваної Договірної Сторони.
2. Згода запитуваної Договірної Сторони не вимагається, якщо:
a) видана особа не залишила, маючи таку можливість, територію запитуючої Договірної Сторони протягом 45 днів після завершення кримінального переслідування, відбуття покарання або звільнення на іншій законній підставі. Цей період не включає час, протягом якого видана особа не могла залишити територію запитуючої Договірної Сторони з незалежних від неї обставин;
b) видана особа, залишивши територію запитуючої Договірної Сторони, добровільно туди повернулася.
3. Положення пункту 1 цієї статті не застосовуються щодо злочинів, вчинених після повернення особи до запитуючої Договірної Сторони, або щодо справ, пов'язаних з такими злочинами.
4. Особа не може бути видана третій державі, крім випадків, коли маючи можливість залишити територію держави, куди її було передано, вона цього не зробила протягом шістдесяти днів після її остаточного звільнення або, залишивши цю територію, знову на неї повернулася.