1. До осіб, що працюють за наймом на території однієї Договірної Сторони і відряджених роботодавцем на територію другої Договірної Сторони для виконання робіт на користь цього роботодавця, продовжує застосовуватися законодавство першої Договірної Сторони за умови, що термін відрядження цих осіб не перевищує двадцяти чотирьох місяців.
2. До державних службовців та прирівняних до них осіб, що направлені державними органами однієї Договірної Сторони на територію другої Договірної Сторони, застосовується законодавство першої Договірної Сторони.
3. До осіб, що працюють за наймом на автотранспортному, залізничному або авіатранспортному підприємствах, які здійснюють міжнародні перевезення на території обох Договірних Сторін, застосовується законодавство тієї Договірної Сторони, на території якої зареєстроване відповідне підприємство.
4. До членів екіпажу судна, а також до осіб, що працюють за наймом на судні, застосовується законодавство тієї Договірної Сторони, під прапором якої судно здійснює плавання.
5. До співробітників дипломатичних представництв і членів консульських установ Договірних Сторін застосовуються положення Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року ( 995_048 ) та Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року ( 995_047 ).
6. До осіб, що працюють по трудовому договору (контракту) у дипломатичних представництвах та консульських установах, застосовується законодавство тієї Договірної Сторони, на території якої вони постійно проживають. Однак ці особи можуть вибрати законодавство Договірної Сторони дипломатичних представництв та консульських установ за умови, що вони є громадянами цієї Договірної Сторони. Це право вибору може здійснюватись протягом трьох місяців після дати підписання трудового договору (контракту).
ЧАСТИНА III
Спеціальні положення
Допомога по тимчасовій непрацездатності та материнству