Відмова у наданні допомоги
1. Запитувана Сторона може відмовити у наданні правової допомоги у випадках, коли:
a) виконання запиту порушить її суверенітет, безпеку, публічний порядок або інші важливі інтереси;
b) запит стосується злочину, який має політичний характер;
c) запит стосується військового злочину, що не є злочином згідно із звичайним кримінальним правом;
d) запит стосується злочину, який є предметом розслідування чи розгляду, або остаточне рішення стосовно нього було винесено у запитуваній Стороні згідно з її юрисдикцією;
e) запит зроблено з недотриманням положень цього Договору.
2. Перед тим як відмовити у наданні допомоги відповідно до положень цієї статті, Центральний орган запитуваної Сторони проводить консультації із Центральним органом запитуючої Сторони про можливість надання допомоги відповідно до таких умов, які він вважає необхідними. У разі якщо запитуюча Сторона приймає допомогу відповідно до таких умов, то вона повинна дотримуватися цих умов.
3. Якщо Центральний орган запитуваної Сторони відмовляє у наданні допомоги відповідно до положень цієї статті, то він інформує Центральній орган запитуючої Сторони про причини такої відмови.