1. Передбачені законодавством однієї Сторони медичні освідчення або переосвідчення особи, що проживають на території другої Сторони, на прохання компетентної установи, що застосовує це законодавство, проводяться компетентною установою за місцем проживанням цієї особи. Взаєморозрахунки за надані послуги не проводяться.
2. У випадках, передбачених попереднім пунктом цієї статті, відносно оцінки ступеня та причини інвалідності, а також ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, рішення приймає медико-експертна установа тієї Сторони, на території якої знаходиться компетентна установа або роботодавець, до обов'язків якого входить виплата відповідної пенсії або відшкодування шкоди.