Якщо особа, що захворіла професійним захворюванням, отримує відшкодування шкоди, що сплачує роботодавець чи компетентна установа однієї Сторони, і в зв'язку з погіршенням стану здоров'я звертається за відшкодуванням шкоди до роботодавця чи до компетентної установи іншої Сторони, то застосовуються такі положення:
1) у випадку, якщо особа в період дії законодавства другої Сторони не займалася діяльністю, спроможною викликати або загострити це захворювання, роботодавець чи компетентна установа першої Сторони несе витрати по виплаті відшкодування шкоди з урахуванням загострення стану здоров'я відповідно до положень законодавства, яке застосовується;
2) у випадку, якщо особа займалась такою діяльністю в період дії законодавства іншої Сторони, роботодавець чи компетентна установа першої Сторони несе витрати по виплаті відшкодування шкоди, не враховуючи це загострення, відповідно до законодавства, яке має обов'язкову силу для цього работодавця або установи. Роботодавець чи компетентна установа другої Сторони призначає такій особі додаткове відшкодування шкоди, розмір якого дорівнює різниці між розміром відшкодування шкоди, який підлягає виплаті після загострення і розміром відшкодування шкоди, який підлягав би виплаті до загострення відповідно до положень законодавства, яке поширюється на цього роботодавця або компетентну установу, якщо це захворювання настало в період дії законодавства цієї Сторони.