Зобов’язання надавати взаємну правову допомогу
1. Відповідно до положень цього Договору Договірні Держави погоджуються надавати одна одній найширшу взаємну правову допомогу у зв’язку з розслідуванням, переслідуванням та іншими провадженнями, що стосуються кримінальних справ, незалежно від того, чи така допомога запитується чи надається судом або іншим компетентним органом.
2. Правова допомога охоплює:
(a) одержання свідчень та заяв від осіб;
(b) надання інформації, документів, записів та доказів;
(c) вручення документів;
(d) виконання запитів про розшук і вилучення;
(e) передачу осіб під вартою або сприяння явці інших осіб у запитуючу Державу для надання показань;
(f) встановлення місцезнаходження осіб та предметів;
(g) заходи для виявлення, арешту та конфіскації доходів, одержаних злочинним шляхом; та
(h) іншу правову допомогу, що відповідає цілям цього Договору.
3. Правова допомога надається незалежно від того, чи становить діяння, яке є предметом розслідування, переслідування чи судового розгляду в запитуючій Державі, злочин у запитуваній Державі або чи воно може переслідуватися у запитуваній Державі.
4. Цей Договір призначений виключно для надання взаємної правової допомоги між компетентними органами Договірних Держав. Жодна приватна особа не має права перешкоджати виконанню цього Договору.
5. Цей Договір не застосовується до арешту або затримання будь-якої особи з метою її видачі.
6. Цей Договір не застосовується до військових злочинів. Для цілей цього Договору військовими злочинами вважаються порушення військових законів та інструкцій, які не становлять злочину за загальним кримінальним правом.