Свідчення на території запитуючої Сторони
1. Якщо запитуюча Сторона вирішить, що присутність особи у суді на її території є необхідною для дачі свідчень у цивільній справі, вона про це зазначає у своєму запиті про вручення виклику. Запитувана Сторона інформує про це особу і повідомляє запитуючій Стороні відповідь особи.
2. У випадку, зазначеному в пункті 1 цієї статті, у виклику зазначаються приблизна сума, яка підлягає сплаті особі, та витрати на проїзд і проживання, що відшкодовуються.
3. У разі необхідності особа, зазначена у пункті 1 цієї статті, може отримати через консульські установи запитуючої Сторони аванс на покриття частини або усіх витрат на її проїзд.
4. Особа незалежно від її громадянства, яка на виклик однієї зі Сторін добровільно з’явилася до компетентних органів іншої Сторони, не може бути притягнута до відповідальності або затримана за будь-яке діяння чи для виконання судових рішень, які передували її від’їзду з території запитуваної Сторони. Цей імунітет закінчується, якщо особа, маючи можливість залишити територію запитуючої Сторони, протягом п’ятнадцяти (15) днів з дати, після якої її присутність більше не була необхідною суду, тим не менш залишилася на цій території або, виїхавши з неї, знову туди повернулась.
5. Особа, яка не з’явилася до суду згідно з викликом, про вручення якого було запитано або який було вручено відповідно до цього Договору, не може підлягати будь-якому покаранню або примусовому заходу, навіть якщо цей виклик містить попередження про покарання.