Рішення та передача особи
1. Запитувана Сторона якомога швидше інформує запитуючу Сторону через дипломатичні канали про своє рішення за запитом про екстрадицію.
2. Будь-яка повна або часткова відмова - у задоволенні запиту про екстрадицію має бути мотивованою і повідомляється запитуючій Стороні.
3. Якщо екстрадиція дозволяється, Сторони домовляються про дату та місце передачі особи. При цьому надається інформація про тривалість строку, впродовж якого відповідна особа утримувалась під вартою до її екстрадиції.
4. За винятком положень пункту 5 цієї статті, якщо відповідна особа не була прийнята у визначений день, вона може бути звільнена через п’ятнадцять (15) днів після цієї дати і у будь-якому випадку звільняється через сорок п’ять (45) днів, і запитувана Сторона може відмовити у її екстрадиції за те саме діяння.
5. Якщо Сторона з незалежних від неї обставин не може передати або прийняти особу, яка підлягає екстрадиції, вона повідомляє про це іншу Сторону до дати, визначеної для передачі. Сторони домовляються про нову дату передачі особи і застосовують положення пункту 4 цієї статті.
6. Запитуюча Сторона інформує запитувану Сторону про результати кримінального переслідування щодо виданої особи. Запитуюча Сторона також надсилає запитуваній Стороні на її прохання копію судового рішення у справі, що набрало законної сили.