Тимчасовий арешт
1. У термінових випадках і на запит компетентних органів запитуючої Сторони компетентні органи запитуваної Сторони можуть застосовувати тимчасовий арешт особи до отримання запиту про її екстрадицію та документів, зазначених у статті 19 цього Договору.
2. Запит про тимчасовий арешт направляється через Міжнародну організацію кримінальної поліції (Інтерпол) або напряму поштою, телеграфом, або у будь-який інший спосіб, який дозволяє мати письмове відображення, і в той самий час він підтверджується дипломатичними каналами.
3. У запиті зазначається про наявність одного з документів, визначених у пункті «b» або у першому підпункті пункту «с» статті 19 цього Договору, та намір надіслати запит про екстрадицію у строки, встановлені у пункті 5 цієї статті. У запиті також зазначається, за який злочин запитується екстрадиція, короткий виклад фактів вчиненого злочину, місце та час його скоєння, а також якомога точніший опис зовнішності особи, екстрадиція якої запитується.
4. Запитуюча Сторона повинна бути без зволікань поінформована про заходи, вжиті у зв’язку з її запитом.
5. Тимчасовий арешт припиняється, якщо запитувана Сторона не отримує документів, зазначених у статті 19 цього Договору, протягом сорока п’яти (45) днів після дати тимчасового арешту.
6. Звільнення не перешкоджає повторному арешту і екстрадиції особи у разі отримання в подальшому запитуваною Стороною запиту про її екстрадицію і підтвердних документів.