1. Центральний орган запитуваної Сторони може відмовити у наданні допомоги, якщо:
a) запит стосується військового злочину, який не є злочином згідно із звичайним кримінальним правом;
b) виконання запиту завдасть шкоди безпеці або подібним істотним інтересам запитуваної Сторони; або
с) запит не відповідає вимогам цього Договору.
2. Перед відмовою в наданні допомоги згідно з цією статтею, Центральний орган запитуваної Сторони проводить консультації з Центральним органом запитуючої Сторони щодо вирішення питання про надання допомоги за умов, які він вважає необхідними. Якщо запитуюча Сторона приймає допомогу на таких умовах, вона дотримується цих умов.
3. Якщо Центральний орган запитуваної Сторони відмовляє в наданні допомоги, він повідомляє Центральний орган запитуючої Сторони про причини такої відмови.