Ст. 10. Показання і докази у запитуючій Стороні

Чинна редакція від 16.01.2002

1. Коли запитуюча Сторона просить про присутність особи в цій Державі, запитувана Сторона запрошує таку особу з'явитися до відповідного органу запитуючої Сторони. Запитуюча Сторона визначає обсяг видатків, які мають бути відшкодовані. Центральний орган запитуваної Сторони невідкладно інформує Центральний орган запитуючої Сторони про відповідь такої особи.

2. Центральний орган запитуючої Сторони може на власний розсуд визначити, щоб особі, яка явилася у запитуючій Стороні згідно з цією статтею, не вручалися судові документи або така особа не затримувалася чи не піддавалася будь-яким обмеженням особистої свободи у зв'язку з будь-якими діяннями чи обвинувальними вироками, які мали місце перед залишенням цією особою запитуваної Сторони.

3. Гарантія недоторканності, передбачена цією статтею, припиняється після того, як компетентний орган запитуючої Сторони повідомив особу, яка з'являється згідно з цим Договором, про те, що подальша присутність цієї особи не вимагається, і особа, будучи вільною залишити цю Державу, не залишила її протягом семи днів або, залишивши, добровільно повернулася.