Відмова у наданні допомоги
1. Запитувана Сторона може відмовити у наданні допомоги у випадках, коли:
a) виконання запиту зашкодить її суверенітету, безпеці, публічному порядку або іншим подібним інтересам;
b) запит сприятиме переслідуванню або покаранню будь-якої особи, чи завдасть шкоди будь-якій особі у зв’язку з її расою, релігією, мовою, кастовою приналежністю, статтю, політичними переконаннями, місцем народження або з інших дискримінаційних підстав;
c) запит стосується злочину, який має політичний характер;
d) запит стосується військового злочину, що не є злочином згідно зі звичайним кримінальним правом;
e) запит стосується злочину, який є предметом розслідування чи розгляду, або остаточне рішення стосовно такого злочину було винесено у запитуваній Стороні згідно з її юрисдикцією;
f) діяння, яке є предметом розслідування, переслідування чи розгляду у запитуючій Стороні, не становить злочин згідно із законодавством запитуваної Сторони;
g) запит зроблено без дотримання положень цього Договору.
2. Перед тим як відмовити у наданні допомоги відповідно до положень цієї статті, Центральний орган запитуваної Сторони проводить консультації із Центральним органом запитуючої Сторони про можливість надання допомоги відповідно до таких умов, які він вважає необхідними. У разі якщо запитуюча Сторона приймає допомогу відповідно до таких умов, то вона повинна дотримуватися цих умов.
3. Якщо Центральний орган запитуваної Сторони відмовляє у наданні допомоги відповідно до положень цієї статті, то він інформує Центральній орган запитуючої Сторони про причини такої відмови.