Вилучення і передача власності
1. Запитувана Держава в межах, дозволених її законодавством, без шкоди правам третіх осіб та на запит запитуючої Держави вилучає і передає власність:
a) яка може бути потрібна як доказ, який стосується злочину, у зв'язку з яким запитана видача;
b) яку здобуто в результаті вчинення злочину, в зв'язку з яким запитана видача, і яка під час арешту була знайдена у володінні запитуваної особи або виявлена згодом;
c) яка була отримана в обмін на доходи від злочину.
2. Власність, зазначена в пункті 1 цієї статті, може, якщо запитуюча Держава того просить, бути передана цій Державі, навіть якщо видачу дозволено, але не може бути здійснено.
3. Якщо зазначена власність підлягає вилученню чи конфіскації на території запитуваної Держави, остання може у зв'язку з продовженням кримінального провадження тимчасово зберігати її або передати з умовою її повернення.
4. Будь-які права, які запитувана Держава або треті сторони можуть набути щодо зазначеної власності, зберігаються. У разі існування таких прав власність повертається безкоштовно запитуваній Державі якомога швидше після закінчення провадження у справі.