1. У справах про розірвання шлюбу компетентними є установи юстиції і застосовується законодавство тієї Договірної Сторони, громадянами якої подружжя було в момент подачі заяви. Якщо обоє з подружжя мають місце проживання на території другої Договірної Сторони, то в розгляді спору компетентними є також установи юстиції цієї Договірної Сторони.
2. Якщо в момент подачі заяви про розірвання шлюбу один із подружжя є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий - другої Договірної Сторони, один із них мешкає на території однієї, а другий - на території другої Договірної Сторони, то в розгляді справи компетентними є установи юстиції обох Договірних Сторін. При цьому вони застосовують законодавство своєї держави.
3. У справах про визнання шлюбу недійсним застосовується законодавство Договірної Сторони, яке відповідно до статті 24 цього Договору застосовувалося при укладенні шлюбу. При цьому компетенція суду визначається відповідно до пунктів 1 і 2 цієї статті.