1. Громадяни однієї Договірної Сторони користуються на території другої Договірної Сторони щодо своїх особистих і майнових прав таким самим правовим захистом, як і громадяни другої Договірної Сторони.
Це стосується також і юридичних осіб, що створені відповідно до законодавства однієї з Договірних Сторін.
2. Громадяни однієї Договірної Сторони мають право вільно і безперешкодно звертатися до суду, прокуратури, нотаріату та інших установ другої Договірної Сторони, до компетенції яких належать цивільні і кримінальні справи (далі іменовані - "установи юстиції"), порушувати клопотання, пред'являти позови і здійснювати інші процесуальні дії на тих самих умовах, що й громадяни другої Договірної Сторони.
3. Цивільними справами в розумінні цього Договору вважаються справи, що виникають з цивільних, включаючи комерційні, трудових, сімейних правовідносин.