Ст. 11

Чинна редакція від 18.05.1992 · Договір набрав чинності 30.12.1992

1. Сторони згідно з загальновизнаними міжнародними стандартами, що стосуються захисту національних меншин, визнають право членів польської меншості в Україні і української - в Республіці Польщі на індивідуальне або спільне з іншими членами своєї меншості збереження, вираження і розвиток своєї етнічної, культурної, мовної і релігійної самобутності без будь-якої дискримінації і в умовах повної рівності перед законом. Сторони вживатимуть відповідних заходів з метою реалізації цього права, зокрема права на:

- вивчення рідної мови і навчання нею, її вільне вживання, доступ до інформації, її розповсюдження і обмін цією мовою;

- заснування і утримання власних освітніх, культурних і релігійних організацій і товариств;

- сповідування своєї релігії;

- вживання імен і прізвищ у звучанні, властивому рідній мові;

- встановлення і підтримання безперешкодних контактів між собою як у межах держави проживання, так і поза її межами.

2. Сторони підтверджують, що належність до національної меншості є справою індивідуального вибору особи і що з цього не можуть випливати для неї жодні негативні наслідки. Кожна Сторона захищатиме на своїй території національну меншість другої Сторони від будь-якої діяльності , котра загрожує її самобутності, і створюватиме умови для її зміцнення.

З. Будь-яка особа, що належить до національної меншості, польської - в Україні і української - в Республіці Польщі, зобов'язана, як і кожен громадянин, бути лояльною до держави свого проживання, керуючись з законодавством цієї держави.