Ст. 32

Чинна редакція від 12.01.1993

Розділ V. Прикордонні Уповноважені, їх права і обов'язки

1. Для виконання службових завдань Головні Прикордонні Уповноважені, їх заступники, Прикордонні Уповноважені і їх заступники та помічники отримують письмові повноваження українською та польською мовами.

2. Повноваження надаються:

1) Головному Прикордонному Уповноваженому і заступникові Головного Прикордонного Уповноваженого України - Прем'єр-Міністром України;

2) Головному Прикордонному Уповноваженому і заступникові Головного Прикордонного Уповноваженого Республіки Польща - Головою Ради Міністрів Республіки Польща:

3) Прикордонним Уповноваженим і заступникам Прикордонних Уповноважених України - Головою Державного Комітету у справах охорони державного кордону України;

4) Прикордонним Уповноваженим і заступникам Прикордонних Уповноважених Республіки Польща - Міністром Внутрішніх справ Республіки Польща;

5) Помічникам Прикордонних Уповноважених - відповідними Прикордонними Уповноваженими.

3. Заступники Головних Прикордонних Уповноважених і заступники Прикордонних Уповноважених у сфері ввірених їм справ користуються такими ж правами і обов'язками, як і Уповноважені, заступниками яких вони є.

4. Головні Прикордонні Уповноважені Сторін спільно визначають засади діяльності і сферу завдань помічників Прикордонних Уповноважених. Стаття 33

1. До обов'язків Головних Прикордонних Уповноважених зокрема належать:

1) дотримання гарантій безпеки і порядку на українсько-польському державному кордоні шляхом оцінки проблем охорони цього кордону, вжиття спільних заходів, викликаних актуальними потребами, а також координація діяльності Прикордонних Уповноважених;

2) вирішення питань, пов'язаних з контролем прикордонного руху, належного функціонування прикордонних переходів, а також прийняття відповідних рішень у зв'зку з цим;

3) розгляд і розв'язання питань, пов'язаних з важливими випадками, що трапились на державному кордоні, вирішення яких є поза компетенцією Прикордонних Уповноважених;

4) передача на розгляд дипломатичним шляхом питань, з приводу врегулювання яких не прийшли до взаємної згоди між собою;

5) встановлення зразків документів, які використовуються у спільній діяльності Прикордонних Уповноважених.

2. Положення пункту І не включають можливості передачі Головним Прикордонним Уповноваженим для подальшого розгляду справ, які до цього розглядалися дипломатичним шляхом.