1. Державний кордон на місцевості позначається ясно видимими прикордонними знаками:
a) на стиках державних кордонів України, Республіки Молдова і Румунії - стиковими прикордонними знаками;
b) у характерних точках лінії державного кордону (точках повороту, місцях перетинання із залізницями, автомобільними дорогами, в ярах та інших точках рельєфу) - двома прикордонними стовпами, встановленими, як правило, на відстані 2,5 м кожний від лінії кордону, і геодезичним (центровим) пунктом, встановленим між цими прикордонними стовпами на самій лінії державного кордону;
c) у місцях переходу державного кордону з сухопутної ділянки на водну або навпаки - трьома прикордонними стовпами та геодезичним (центровим) пунктом, встановленим на лінії державного кордону на одному з берегів між двома згаданими прикордонними стовпами; третій прикордонний стовп установлюється на протилежному березі річки у створі лінії державного кордону;
d) на прикордонних річках, озерах та інших водоймищах - двома прикордонними стовпами, встановленими один проти одного на протилежних берегах.
2. Характеристика кожного прикордонного знака та його розташування щодо лінії державного кордону, а також його форма, розміри, матеріал, нумерація та порядок встановлення визначаються документами демаркації.