1. Держава виконання вироку зобов'язана забезпечити виконання вироку в повному обсязі, керуючись при цьому своїм національним законодавством.
2. У разі, якщо визначене вироком покарання за своїм характером або строком не відповідає законодавству Держави виконання вироку, ця Держава може за згодою Держави винесення вироку привести покарання у відповідність до свого законодавства, яке передбачає відповідальність за аналогічний злочин. У разі зміни покарання Держава виконання вироку зобов'язана додержувати таких умов:
1) дотримуватися фактів у тому вигляді, в якому вони встановлені у вироку;
2) не можна замінити покарання у вигляді позбавлення волі матеріальною відповідальністю;
3) замінюване покарання повинно в міру можливості відповідати характеру покарання, призначеного Державою винесення вироку;
4) замінюване покарання не повинно бути більш тяжким, ніж покарання, винесене Державою винесення вироку, і строк покарання не повинен перевищувати максимальний строк покарання за вчинення такого ж злочину за законами Держави виконання вироку;
5) не обмежуватися мінімальним строком покарання, призначеним за законами Держави виконання вироку за вчинення такого ж злочину;
6) слід виключити зі строку покарання частину покарання, відбуту засудженим на території Держави винесення вироку.
3. У разі заміни покарання відповідно до пункту 2 цієї статті, Держава виконання вироку зобов'язана в можливо короткий термін передати Державі винесення вироку копію відповідного рішення разом із текстом закону, на підставі якого змінене покарання.
4. Держава виконання вироку вправі в подальшому скоротити строк покарання засудженому або застосувати до нього умовно-дострокове звільнення відповідно до національного законодавства.