1. Держава виконання вироку повинна забезпечити виконання вироку в повному обсязі, керуючись при цьому своїм національним законодавством.
2. Держава виконання вироку забезпечує продовження відбування покарання відповідно до свого законодавства, не погіршуючи становища засудженого. Питання, що пов'язані із виконанням вироку іншої Договірної Сторони, визначаються згідно із законодавством кожної з Договірних Сторін.
3. Призначене засудженому покарання відбувається на підставі вироку суду держави винесення вироку. Суд держави виконання вироку, виходячи з винесеного вироку, приймає рішення щодо його виконання, визнаючи строк позбавлення волі за законом своєї держави.
4. Якщо згідно із законодавством держави виконання вироку за це діяння граничний строк позбавлення волі є меншим призначеного за вироком, суд держави виконання вироку визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений законодавством цієї держави.
5. Якщо вирок належить до двох або більше діянь, з яких одне або кілька не визнаються злочинами в державі виконання вироку, суд цієї держави визначає, яка частина покарання застосовується щодо діяння, яке є злочином.
6. Рішення про виконання додаткового покарання приймається судом держави виконання вироку, якщо таке покарання за скоєне діяння передбачене законодавством цієї держави.