Відмова у визнанні і виконанні рішень
У визнанні передбачених статтею 54 рішень і в дозволі примусового виконання може бути відмовлено:
a) якщо рішення за законами Договірної Сторони, на території якої воно винесене, не набрало законної сили або не підлягає виконанню, за винятком випадків, коли рішення підлягає виконанню до набрання законної сили;
b) якщо за законодавством хоча б однієї з Договірних Сторін скінчився строк давності примусового виконання;
c) якщо особа, яка порушила клопотання, або відповідач не взяли участі в процесі внаслідок того, що їм або їх уповноваженому не було своєчасно й належно вручено виклик у суд, або ж внаслідок того, що виклик було здійснено тільки шляхом публічного оголошення чи способом, який відхиляється від положень цього Договору;
d) якщо по тому ж правовому спору між тими ж сторонами на території Договірної Сторони, де має бути визнане і виконане рішення, було вже раніше винесено рішення, яке набрало законної сили, або якщо установою цієї Договірної Сторони було раніше почато провадження в даній справі;
e) якщо згідно з положеннями цього Договору, а у випадках, не передбачених цим Договором, згідно з законодавством Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане, справа належить до виключної компетенції її установ.