1. Якщо слід вжити заходів щодо опіки чи піклування, необхідних в інтересах громадянина однієї Договірної Сторони, постійне місце проживання, місцеперебування або майно якого є на території другої Договірної Сторони, то установа цієї Договірної Сторони негайно повідомляє установу, компетентну згідно з статтею 32.
2. У невідкладних випадках установа другої Договірної Сторони може сама вжити необхідних тимчасових заходів відповідно до свого законодавства, однак вона зобов'язана негайно повідомити установу, компетентну згідно з статтею 32. Ці заходи зберігають силу до прийняття установою, зазначеною в статті 32, іншого рішення.