Дія Договору
1. Цей Договір набирає чинності з дати отримання останнього письмового повідомлення про виконання Договірними Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання ним чинності, і діє протягом п'яти років.
2. Дія цього Договору автоматично подовжується на наступні п'ятирічні періоди, якщо жодна з Договірних Сторін не повідомить у письмовій формі іншу Договірну Сторону не менш ніж за дванадцять місяців до закінчення відповідного п'ятирічного періоду про свій намір припинити його дію.
3. Припинення дії цього Договору не зачіпає виконання зобов'язань і заходів, розпочатих у період дії цього Договору.
Учинено "29" листопада 2012 року у м. Рим у двох примірниках, кожний державною мовою держав Договірних Сторін і російською мовою, при цьому усі тексти є автентичними. У випадку виникнення розбіжностей щодо тлумачення і застосування положень цього Договору текст російською мовою матиме переважну силу.
За Кабінет Міністрів України
За Уряд Республіки Молдова
(підпис)
(підпис)
ДОДАТОК I
КОНТРОЛЬОВАНІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ І ЗАБРУДНЮВАЧІ
У цьому Додатку перелічені види діяльності і забруднювачі, які Договірні Сторони беруть до уваги у процесі підготовки планів управління басейном річки Дністер, програм і заходів зі зниження, контролю та усунення забруднення, згаданих у статті 6 цього Договору.
Такі плани програми і заходи мають на меті охопити види діяльності, перелічені у розділі "A", і категорії забруднювачів, перелічені у розділі "B", відібрані на основі характеристик, перелічених у розділі "C" нього Додатка.
Пріоритетність заходів повинна бути встановлена Договірними Сторонами шляхом оцінки значущості впливу на здоров'я людей, водні і прибережні екосистеми і ресурси, стан екосистем, соціально-економічні умови, у тому числі, культурні цінності.
A. Види діяльності
Такі види діяльності (перелічені не у порядку пріоритетності) розглядаються у першу чергу при визначенні пріоритетів у ході підготовки планів, програм і заходів зі зниження, контролю і усунення забруднення з наземних джерел:
1. водне господарство і меліорація;
2. рослинництво;
3. тваринництво;
4. аквакультура;
5. виробництво цементу;
6. видалення осаду стічних вод;
7. днопоглиблювальні і портові роботи;
8. електронна промисловість;
9. виробництво електроенергії об'єктами гідро- та теплоенергетики,
10. виробництво добрив;
11. харчова промисловість;
12. лісове господарство;
13. металургійна промисловість;
14. видобуток корисних копалин;
15. інші галузі органічної та неорганічної хімії;
16. целюлозно-паперова промисловість;
17. нафтопереробка;
18. нафтопродуктопроводи;
19. фармацевтична промисловість;
20. виробництво і розроблення біоцидів;
21. переробка відходів;
22. суднобудування і судноремонт;
23. шкіряна промисловість;
24. текстильна промисловість;
25. туризм;
26. транспорт;
27. організація збору і видалення побутових твердих відходів;
28. спалювання відходів і видалення продуктів їх згоряння;
29. очищення і видалення побутових стічних вод;
30. роботи, що призводять до фізичної зміни природного стану берегової лінії або до руйнування місць існування.
B. Категорії забруднювачів
При підготовці планів дій, програм і заходів Договірні Сторони керуються такими категоріями забруднювачів, визначених на основі їх небезпечності або інших шкідливих характеристик:
1. органогалогенні сполучення і речовини, здатні утворювати такі сполучення у водному середовищі. Першорядна увага приділяється таким речовинам: альдрин, хлордан, ДДТ, дильдрин, діоксини і фурани, ендрин, гептахлор, гексахлорбензол, мірекс, поліхлорбіфенили і токсафен, а також тригалогенметани, хлороформ, дібромхлорметан і діхлорбромметан;
2. фосфорорганічні сполуки і речовини, здатні утворювати такі сполуки у водному або прибережному морському середовищі;
3. оловоорганічні сполуки і речовини, здатні утворювати такі сполуки у водному або прибережному морському середовищі;
4. поліциклічні ароматичні вуглеводи;
5. важкі метали і їх сполуки;
6. відпрацьовані змащувальні мастила;
7. радіоактивні речовини;
8. біоциди та їх похідні;
9. патогенні мікроорганізми, загальні коліформи, термостійкі кишечні бактерії, коліфаги і паразитологічні показники;
10. речовини, що викликають порушення ендокринної системи;
11. різні види сирої нафти і вуглеводи нафтового походження;
12. ціаніди і фториди;
13. детергенти, що не піддаються біохімічному розкладанню й інші поверхнево-активні речовини, що не піддаються біохімічному розкладанню;
14. з'єднання азоту й фосфору та інші речовини, здатні викликати евтрофікацію;
15. сміття (будь-які стійкі промислові або оброблені тверді матеріали що скинуті, утилізовані або залишені у водному і прибережному морському середовищі);
16. скиди термальних вод;
17. кислотні або лужні з'єднання, здатні погіршити якість води;
18. нетоксичні речовини, що несприятливо впливають на вміст кисню у водному середовищі;
19. нетоксичні речовини, здатні перешкоджати будь-якому правомірному використанню водного середовища;
20. нетоксичні речовини, здатні несприятливо впливати на фізичні або хімічні характеристики води.
C. Характеристики забруднювачів
При підготовці планів дій, програм і заходів Договірні Сторони беруть до уваги, де можна застосувати такі характеристики і чинники:
1. стійкість;
2. токсичність або інші шкідливі властивості (наприклад, канцерогенність, мутагенність, тератогенність);
3. біоакумуляція;
4. радіоактивність;
5. коефіцієнт співвідношення концентрацій, що призводять або не призводять до видимих ефектів (NOEC);
6. потенційна здатність викликати евтрофікацію;
7. вплив на здоров'я і ризик для здоров'я населення;
8. транскордонне значення;
9. ризик небажаних змін у водних екосистемах і незворотність або тривалість впливу;
10. негативний вплив на водну флору і фауну та стійке використання біологічних ресурсів;
11. вплив на смак або запах рибопродуктів, призначених для вживання у їжу людьми;
12. вплив на запах, колір і прозорість та інші характеристики води;
13. структура розповсюдження (тобто кількість, структуру використання і вірогідність досягнення водного середовища).
ДОДАТОК II
ДИФУЗНІ ДЖЕРЕЛА ЗАБРУДНЕННЯ У СІЛЬСЬКОМУ І ЛІСОВОМУ ГОСПОДАРСТВАХ
A. Визначення
Для цілей цього Додатка:
1. "Дифузні джерела забруднення, наявні у сільському господарстві" означає розосереджені джерела забруднення, пов'язані з вирощуванням сільськогосподарських культур і розведенням свійських тварин, за винятком об'єктів інтенсивного впрошування тварин, які, навпаки, відносяться до точкових джерел;
2 "Дифузні джерела забруднення, наявні у лісовому господарстві" означає розосереджені джерела забруднення, пов'язані з лісогосподарською діяльністю;
3. "Найкращі методи управління" означає рентабельні і досяжні заходи структурного і неструктурного характеру, розроблені з метою запобігання, зниження або контролю стоків забруднюючих речовин.
B. Плани із запобігання, зниження і контролю забруднення з дифузних джерел, наявних у сільському і лісовому господарствах
Кожна Договірна Сторона, не пізніше ніж через три роки з дати набрання чинності цим Договором, розробляє принципи політики і плани та створює правові й економічні механізми із запобігання, контролю і зниження забруднення вод басейну-річки Дністер з дифузних джерел, що існують у сільському і лісовому господарствах. Такі принципи політики, плани і механізми охоплюють, зокрема, дифузні джерела забруднення, що містять біогенні елементи (азот і фосфор), пестициди, осадкові відкладення і патогенні організми.
Плани повинні, крім іншого, містити такі компоненти:
1. Оцінка й аналіз дифузних джерел забруднення, наявних у сільському і лісовому господарствах, які можуть несприятливо впливати на стан вод басейну річки Дністер, включаючи:
a) оцінка рівнів навантаження, які можуть несприятливо впливати на водне середовище басейну річки Дністер;
b) виявлення супутнього екологічного впливу і потенційних ризиків для здоров'я людей;
c) оцінка існуючої адміністративної системи управління дифузними джерелами забруднення, наявними у сільському і лісовому господарствах;
d) оцінка існуючих найкращих методів управління та їх ефективності;
e) впровадження програм моніторингу.
2. Політичні, законодавчі й економічні заходи, включаючи:
a) оцінка й аналіз адекватності планів, стратегій і правових механізмів, направлених на управління дифузними джерелами забруднення, наявними у сільському і лісовому господарствах, і розроблення плану здійснення таких змін, які необхідні для досягнення найкращих методів управління;
b) розроблення і сприяння реалізації програм економічного та неекономічного стимулювання з метою розширення використання найкращих методів управління для запобігання, контролю і зниження забруднення вод басейну річки Дністер з дифузних джерел, наявних у сільському і лісовому господарствах.
C. Звітність
Договірні Сторони складають і обмінюються звітами про свої плани щодо запобігання, зниження і контролю забруднення з дифузних джерел забруднення, наявних у сільському і лісовому господарствах.
ДОДАТОК III
САНКЦІОНУВАННЯ СКИДІВ
Договірні Сторони при розгляді питання про санкціонування скидів, що містять контрольовані речовини, перелічені у Додатку I до цього Договору, оцінюють і розглядають, залежно від обставин, такі чинники:
A. Характеристики і склад скидів
1. Тип і розмір точкового або дифузного джерела (наприклад, виробничий процес).
2. Тип скидів (наприклад, походження, середній склад).
3. Стан відходів (наприклад, тверді, рідкі або шлам).
4. Загальну кількість (обсяги скидів, наприклад, на рік).
5. Схему скидів (постійний, нерегулярний, сезонно змінний і т. д.).
6. Концентрації відповідних компонентів речовин, перелічених у Додатку I, та інших речовин, якщо це можна застосувати.
7. Фізичні, хімічні і біохімічні властивості стічних вод.
B. Характеристики компонентів скидів з точки зору їх шкідливості
1. Стійкість (фізична, хімічна, біологічна) у водному середовищі і прибережній території.
2. Токсичність та інші види шкідливого впливу.
3. Накопичення в біологічних матеріалах або осадах.
4. Біохімічне перетворення на шкідливі сполуки.
5. Несприятливий вплив на вміст і баланс кисню.
6. Схильність до фізичних, хімічних і біохімічних змін у водному середовищі і взаємодія з іншими компонентами води, що здатна завдати шкідливого біологічного або іншого впливу на види використання, перелічені у розділі "F" цього Додатка.
7. Усі інші характеристики, як вони перелічені у розділі "С" Додатка I.
C. Характеристики об'єкта скидання і середовища призначення
1. Гідрографічні, метеорологічні, гідрологічні і топографічні характеристики водотоку і прибережної зони.
2. Місцерозташування і тип джерела (водовипуск, водоскид каналу і т. д" і його розташування щодо інших зон (таких, як рекреаційні зони, нерестовища, розплідники, зони рибальства) та інших скидів.
3. Ступінь первинного розбавлення у точці скидання у приймаюче середовище.
4. Дисперсійні характеристики, такі як вплив течій, припливів і вітру на горизонтальне переміщення і вертикальне змішування.
5. Характеристики водного середовища призначення з точки зору фізичних, хімічних, біологічних і екологічних умов у зоні скидання.
6. Здатність приймаючого водного середовища до прийому відходів, що скидаються, без несприятливих наслідків.
D. Характеристики категорій діяльності або джерела
1. Характеристики існуючих технологій і методів управління, включаючи властиві для цього місця технології та методи управління.
2. Вік об'єктів, залежно від ситуації.
3. Існуючі економічні, соціальні і культурні особливості.
E. Альтернативні технології виробництва, очищення стоків або методи управління
1. Рециркуляція, регенерація і можливості повторного використання.
2. Заміщення сировинних матеріалів на менш небезпечні або безпечні.
3. Заміщення на більш екологічно чисті види діяльності або продукти.
4. Низьковідходні й екологічно чисті технології або процеси.
5. Альтернативні варіанти скидання.
F. Потенційне завдання шкоди водним екосистемам і видам використання води
1. Вплив на здоров'я людей за рахунок впливу забруднення на:
a) воду, що використовують для питного водопостачання;
b) придатні до вживання у їжу водні організми;
c) воду у місцях купання;
d) естетичну цінність.
2. Вплив на водні і прибережні екосистеми, зокрема на водні біологічні ресурси, що перебувають під загрозою зникнення, види і на критичні місця існування.
3. Вплив на інші види правомірного використання водних ресурсів.
ДОДАТОК IV
НАЙКРАЩА ДОСТУПНА ТЕХНОЛОГІЯ І НАЙКРАЩА ЕКОЛОГІЧНА ПРАКТИКА
Згідно з відповідними положеннями цього Договору, Договірні Сторони використовують найкращу доступну технологію (НДТ) і найкращу екологічну практику (НЕП) або сприяють їх упровадженню.
A. Найкраща доступна технологія
1. Термін "найкраща доступна технологія" означає найбільш сучасні (передові) технології обладнання або методи діяльності, які відображають практичну придатність конкретних заходів для обмеження скидів і відходів. "Технологія" охоплює власне технології, що використовуються, а також способи і методи, за допомогою яких виробнича установка проектується, будується, обслуговується, функціонує і демонтується.
2. У використанні найкращих доступних технологій робиться акцент на використання безвідходних технологій, якщо такі є.
3. При визначенні того, чи належить група технологічних процесів, обладнання і методів роботи до найкращих доступних технологій як в цілому, так і у конкретних випадках, особлива увага повинна приділятися:
a) аналогічним технологічним процесам, обладнанню або методам роботи, що недавно пройшли успішні випробовування;
b) технологічному прогресу і змінам у наукових знаннях і концепціях;
c) економічній доцільності таких технологій;
d) термінам монтажу як на нових, так і на існуючих заводах;
e) характеру і обсягам відповідних скидів; а також
f) принципу вжиття заходів перестороги.
4 Розуміння того, що є "найкращими доступними технологіями" для конкретного технологічного процесу, зміниться з часом у результаті і технологічного прогресу, економічних і соціальних чинників, а також змін у наукових знаннях і концепціях.
5. Якщо зниження скидів у результаті використання найкращих доступних технологій не призведе до екологічно прийнятних результатів, необхідно вжити додаткових заходів.
B. Найкраща екологічна практика
1. Термін "найкраща екологічна практика" означає використання найбільш доцільного поєднання заходів і стратегій у сфері контролю за станом навколишнього середовища.
2. При виборі методів у кожному конкретному випадку повинен розглядатися, принаймні, такий послідовно розташований набір заходів:
a) надання інформації та просвіта населення і користувачів щодо Екологічних наслідків обрання певних видів діяльності і продукції, їх використання і кінцевого видалення;
b) розроблення і застосування керівництв із належної екологічної практики, що охоплюють усі аспекти діяльності впродовж життєвого циклу продукту;
c) обов'язкове використання етикеток, що інформують споживачів про екологічні ризики, пов'язані з продуктом, його використанням і кінцевою утилізацією;
d) економія ресурсів, у тому числі електроенергії;
e) забезпечення доступу населення до систем збору і видалення відходів;
f) відмова від використання небезпечних речовин або продуктів, а також накопичення небезпечних відходів;
g) утилізація, регенерація і повторне використання;
h) застосування економічних інструментів до видів діяльності, продуктів або груп продуктів;
i) створення системи ліцензування, що містить ряд обмежувальних заходів або заборон.
3. При визначенні того, яке поєднання заходів є "найкращими екологічними методами" як в цілому, так і в конкретних випадках, особлива увага повинна приділятися:
a) екологічній небезпеці продукту і його виробництва, використання і кінцевої утилізації;
b) заміні на менш забруднюючі види діяльності або речовини;
c) масштабам застосування;
d) потенційним вигодам або загрозам навколишньому природному середовищу матеріалів-замінників або видів діяльності;
e) прогресу і змінам у наукових знаннях і концепціях;
f) термінам упровадження;
g) соціальним і економічним наслідкам;
h) принципу вжиття заходів перестороги.
4. Це означає, що "найкраща екологічна практика" для конкретного джерела змінюється з часом у результаті технологічного прогресу, економічних і соціальних чинників, а також змін у наукових знаннях і концепціях.
5. Якщо зниження кількості речовин, що надходять у результаті використання найкращої екологічної практики, не призведе до екологічно прийнятних результатів, необхідно вжити додаткових заходів і переглянути такі найкращі екологічні методи.
ДОДАТОК V
ОХОРОНА ВОДНИХ БІОЛОГІЧНИХ РЕСУРСІВ ТА РЕГУЛЮВАННЯ РИБАЛЬСТВА В БАСЕЙНІ РІЧКИ ДНІСТЕР
A. Напрями співробітництва
Основні напрями співпраці Договірних Сторін:
1. управління та стале використання водних біологічних ресурсів в басейні річки Дністер;
2. збереження та поліпшення середовища перебування водних біологічних ресурсів і мінімізація дії чинників, що негативно впливають на водні екосистеми;
3. регулювання рибальства;
4. розвиток аквакультури;
5. наукове співробітництво в галузі охорони, регулювання та відтворення водних біологічних ресурсів.
B. Компетентні органи Договірних Сторін
Договірні Сторони визначають органи, відповідальні за виконання положень цього Додатку, та інформують про це одна одну впродовж одного місяця.
C. Форми співробітництва у галузі охорони водних біологічних ресурсів і регулювання рибальства в басейні річки Дністер
1. створення Спільної робочої групи;
2. розроблення та реалізація програм співробітництва;
3. обмін інформацією з питань законодавства;
4. обмін інформацією з питань боротьби з браконьєрством, використання заборонених знарядь і методів лову;
5. обмін оперативними даними в разі настання надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
6. обмін даними з моніторингу водних біологічних ресурсів;
7. обмін даними іхтіологічних спостережень;
8. обмін науковою та методичною інформацією;
9. організація та проведення спільних семінарів і наукових заходів;
10. обмін досвідом роботи в галузі державного контролю за рибальством шляхом стажування державних інспекторів прикордонних територіальних підрозділів органів рибоохорони на прикордонних територіях;
11. обмін інформацією щодо здійснення рибницько-меліоративних заходів.
D. Спільна робоча група
1. Спільна робоча група:
a) розглядає питання, що регулюються цим Додатком;
b) пропонує заходи з охорони водних біологічних ресурсів і регулювання рибальства в басейні річки Дністер;
c) вносить рекомендації щодо вселення та акліматизації;
d) аналізує результати наукових досліджень за узгодженими програмами, включаючи науково-дослідні лови, з метою оцінки стану водних біологічних ресурсів та забезпечення контролю за їх природним відтворенням;
e) виносить на розгляд Договірних Сторін перелік видів риб та інших водних біологічних ресурсів, обсяги видобутку яких підлягають узгодженню між Договірними Сторонами;
f) рекомендує, за потребою, зміну початку термінів та тривалості заборони на рибальство;
g) готує пропозиції щодо здійснення рибницько-меліоративних заходів щодо відновлення, підтримання та охорони природних нерестовищ, включаючи розчищення заплавних озер і проток, ліквідацію загат на заплавних ділянках, які не використовуються для сільського господарства заплавних територій, а також штучного відтворення цінних видів риб (зокрема, осетрових);
h) вносить пропозиції щодо забезпечення оптимального для водних біологічних ресурсів режиму екологічних попусків з водосховищ басейну річки Дністер;
i) виконує інші функції, покладені на неї Комісією.
2. Спільна робоча група зустрічається не рідше одного разу на рік, і додатково в тих випадках, коли Договірні Сторони, за взаємною згодою, визнають за необхідне. Засідання спільної робочої групи, як правило, проводяться за чергою на території кожної держави Договірної Сторони.
3. Порядок роботи Спільної робочої групи встановлюється за погодженням з Комісією.
4. Кожна Договірна Сторона несе витрати з участі своїх представників у засіданнях спільної робочої групи, якщо вони не домовляться про інше.
E. Особливості регулювання рибальства в басейні річки Дністер
1. Вилов риби в басейні річки Дністер здійснюється відповідно до вимог цього Додатку.
2. Враховуючи специфіку формування та експлуатації рибних запасів на різних ізольованих гідротехнічними спорудами ділянках річки Дністер, Договірні Сторони можуть розробляти та застосовувати окремі Правила рибальства, які не суперечать вимогам цього Додатку, для таких ділянок річки в межах своєї юрисдикції:
- Верхній Дністер - від витоків до гребель Дністровської ГЕС і ГЕС-2;
- Середній Дністер - від греблі ГЕС-2 до греблі Дубоссарської ГЕС;
- Нижній Дністер - від нижнього б'єфу Дубоссарської ГЕС до гирла Дністровського лиману.
F. Терміни і місця, заборонені для рибальства
1. Забороняється вилов риби (за винятком спеціалізованого лову оселедця) та інших водних біологічних ресурсів у водах басейну річки Дністер щорічно на термін не менше 60 діб поспіль в період з 1 квітня по 15 липня.
2. Строки початку нерестової заборони і її тривалість для окремих ділянок вод річки Дністер встановлюються відповідними вимогами національного законодавства держав Договірних Сторін і, у разі необхідності, узгоджуються ними. На Дністровському лимані термін дії заборони може бути продовжений до 31 липня.
3. Спеціалізований лов оселедця дозволяється у період з 1 квітня по 5 червня. У період масової нерестової міграції оселедця встановлюється ступінчаста заборона на його вилов на ділянках:
- від гирла Дністровського лиману до села Паланка (відмітка 28 км) по рукаву Турунчук до кордону Одеської області - не менше 5 діб;
- від села Паланка (відмітка 28 км) до греблі Дубоссарської ГЕС і по рукаву Турунчук від кордону Одеської області до села Чобручі - не менше 10 діб.
4. Постійні і тимчасові місця, у яких заборонено ловити рибу та інші водні біологічні ресурси, в тому числі в межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду, встановлюються відповідними вимогами національного законодавства держав Договірних Сторін.
5. Договірні Сторони, за рекомендацією Спільної робочої групи, на підставі результатів наукових досліджень можуть змінити періоди заборони, а також місця, заборонені для лову у водах річки Дністер, що підпадають під дію цього Додатку.
G. Охорона рибних ресурсів
1. Договірні Сторони за рекомендацією Спільної робочої групи можуть встановлювати постійні і тимчасові зони з особливим режимом охорони позначені відмітними знаками.
2. Постійні і тимчасові заборонені зони з особливим рибоохоронним режимом можуть бути створені для охорони:
a) місць нересту, виробників риб, ікри і молоді риб в місцях розвитку і нагулу;
b) видового різноманіття риб та інших водних біологічних ресурсів на найбільш цінних ділянках водних екосистем;
c) місць зимівлі, постійних і тимчасових скупчень риби та інших водних біологічних ресурсів.
3. У басейні річки Дністер забороняється або обмежується діяльність, яка перешкоджає міграції, розмноженню, скату молоді, зимівлі і ставить під загрозу існування популяцій риб та інших водних біологічних ресурсів, крім випадків, коли така діяльність здійснюється для запобігання надзвичайним ситуаціям природного і техногенного характеру та ліквідації їх наслідків.
4. З метою охорони рибних та інших водних біологічних ресурсів, забороняється:
a) переміщення, пошкодження або знищення знаків, що позначають межі зон з особливим режимом охорони;
b) заготівля рогози, очерету, ситнику та інших водних рослин без узгодження з компетентними органами держав Договірних Сторін;
c) перекриття будь-якими спорудами та знаряддями лову проток, єриків, гирл, рукавів, каналів, що з'єднують річки та їх протоки з плавневою системою, заплавними озерами, болотами і затопленими заплавами, якщо не перешкоджає вільній міграції риб;
d) вилов риби, мігруючої в період нересту в заплавні водойми (і з них);
e) навмисна зміна дебіту води, якщо це ставить під загрозу загибель рибних та інших водних біологічних ресурсів;
f) руйнування або погіршення стану гідротехнічних споруд (гребель, загат, перемичок каналів) (за винятком випадків здійснення заходів з відновлення природних нерестовищ), і вкритих рослинністю схилів і берегів вздовж водойм, а також порушення режиму господарської, діяльності у водоохоронних зонах;
g) видобування з русла річки Дністер піску, гравію, піщано-гравійної суміші без узгодження з компетентними органами держав Договірних Сторін;
h) проведення днопоглиблювальних і іншого виду будівельних, ремонтних і експлуатаційних робіт у водних об'єктах, що порушують цілісність існуючих екосистем, без узгодження з компетентними органами держав Договірних Сторін.
H. Заходи з відтворення водних біологічних ресурсів
1. Договірні Сторони, за рекомендаціями Спільної робочої групи, здійснюють заходи з виконання програм відновлення популяцій цінних або таких, що перебувають під загрозою зникнення видів риб та інших водних біологічних ресурсів.
2. У разі необхідності Договірні Сторони можуть вживати заходів щодо введення спільних заборон на вилов окремих видів риб і щодо збільшення промислових запасів цінних видів риб шляхом штучного відтворення.
I. Спортивне та любительське рибальство
Спортивний і любительський вилов риби та інших водних біологічних ресурсів здійснюється згідно з вимогами національного законодавства держав Договірних Сторін.
J. Заборонені знаряддя та способи лову
1. Заборонені знаряддя і способи лову:
a) забороняється вилучення рибних та інших водних біологічних ресурсів:
- з використанням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих предметів, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання в спеціально відведених місцях для підводного полювання), непромислових знарядь лову, виготовлених з сіткоснасних матеріалів (пастки із сіток), способом багріння і гоном;
- шляхом спорудження загат, пасток, гард, за винятком тих випадків, коли це передбачено відповідними вимогами національного законодавства держав Договірних Сторін;
b) при вилові рибних та інших водних біологічних ресурсів заборонено використання сіток з мононитки (з волосіні) крім тих, що призначені до промислового лову, а також знарядь лову з розміром вічка меншим за розміри, передбачені відповідними вимогами національного законодавства держав Договірних Сторін;
c) забороняється займати знаряддями лову та іншими спорудами для лову рибних та інших водних біологічних ресурсів більше 2/3 ширини русла річки, струмка, протоки, єрика, гирла, а також встановлення неводів з протилежних берегів "в замок";
d) забороняється встановлювати ставні знаряддя лову в шаховому порядку;
e) забороняється використання промислових знарядь лову, виготовлених із сіткових та інших матеріалів усіх видів і найменувань без дозвільних документів.
2. Національним законодавством держав Договірних Сторін можуть встановлюватися й інші обмеження і заборони щодо знарядь та способів лову.
K. Мінімальний промисловий розмір і допустимий розмір вічка
1. Мінімальний розмір риб та інших водних біологічних ресурсів (см), які дозволяється виловлювати в басейні річки Дністер:
Білизна
- 30
Тараня / плітка
- 18
Карась сріблястий
- 15
Головень
- 24
Синець
- 18
Амур білий
- 40
Сазан (короп)
- 25
Лин
- 20
Рибець
- 22
Товстолобик строкатий
- 30
Лящ
- 30
Пузанок дунайський
- 11
Чехоня
- 24
Підуст
- 25
Оселедець прохідний чорноморсько-азовський
- 17
Товстолобик білий
- 30
Сом європейський
- 60
Судак
- 38
Щука
- 32
Рак річковий
- 10
Бички
- 9
Риба та інші водні біологічні ресурси, менше зазначених мінімальних розмірів, повинні бути відпущені у воду в живому вигляді.
Промисловий розмір риби визначається шляхом вимірювання відстані від початку рила до основи хвостового плавця, промисловий розмір рака - за відстанню від середини ока до кінця хвостової пластини.
2. Якщо відповідними вимогами національного законодавства держав Договірних Сторін передбачені більш жорсткі вимоги щодо мінімального розміру риб та інших водних біологічних ресурсів, ніж зазначені у пункті 1 цього розділу, застосовуються ці вимоги національного законодавства.
3. Забороняється промисел і любительський вилов осетрових та інших видів риб, включених до Червоних книг Республіки Молдова і України, а також видів водних біологічних ресурсів, які мають спеціальний природоохоронний статус на території держав Договірних Сторін. Виловлені особини цих видів повинні бути відпущені у воду в живому чи неживому вигляді. У разі вилову або знищення особин зазначених видів, винні у цьому особи (юридичні та фізичні) несуть відповідальність згідно з національним законодавством держав Договірних Сторін.
4. Забороняється продаж, переробка та зберігання продукції з риб та інших водних біологічних ресурсів, промислові розміри яких менші, ніж ті, які зазначені в пункті 1.
5. Максимально допустимий прилов особин непромислового розміру під час здійснення промислу та допустимий розмір вічка в знаряддях лову під час промислу визначається відповідними вимогами національного законодавства держав Договірних Сторін.
L. Лов в контрольних та наукових цілях
Лов риби та інших водних біологічних ресурсів в контрольних та наукових цілях може здійснюватися в будь-який період року, включаючи період заборони, в будь-якому місці, будь-якими способами і снастями, як у денний, так і в нічний час, у відповідності з дозволами, виданими компетентними органами держав Договірних Сторін.