Доступ до капіталу
(1) Договірні Сторони визнають важливість відкритих ринків капіталу для заохочення потоку капіталу з метою фінансування торгівлі енергетичними матеріалами і продуктами, а також здійснення капіталовкладень у господарську діяльність в енергетичному секторі на території інших Договірних Сторін, особливо Сторін з економікою перехідного періоду, а також сприяння таким капіталовкладенням. Відповідно кожна Договірна Сторона прагне створювати умови для доступу на свій ринок капіталу компаніям і громадянам інших Договірних Сторін з метою фінансування торгівлі енергетичними матеріалами і продуктами і з метою капіталовкладень у господарську діяльність в енергетичному секторі на території цих інших Договірних Сторін на основі, не менш сприятливій, ніж та, яку вона надає в подібних обставинах своїм власним компаніям і громадянам або компаніям і громадянам будь-якої іншої Договірної Сторони або будь-якої третьої держави, залежно від того, що є найбільш сприятливим.
(2) Договірна Сторона може приймати і зберігати програми, що передбачають доступ до державних позик, субсидій, гарантій або страхування з метою заохочення торгівлі чи капіталовкладень за кордоном. Вона надає такі можливості відповідно до цілей, обмежень і критеріїв таких програм (включаючи будь-які цілі, обмеження чи критерії щодо місця ділової активності подавача заяви на використання будь-якої з цих можливостей або місця доставки товарів чи послуг, які поставляються за допомогою будь-якої з цих можливостей) для капіталовкладень у господарську діяльність в енергетичному секторі інших Договірних Сторін або для фінансування торгівлі енергетичними матеріалами і продуктами з іншими Договірними Сторонами.
(3) Договірні Сторони, під час виконання програм у господарській діяльності в енергетичному секторі, що спрямовані на підвищення економічної стабільності і поліпшення інвестиційного клімату у Договірних Сторонах, де це доцільно, прагнуть заохочувати операції і використовувати досвід відповідних міжнародних фінансових інститутів.
(4) Ніщо в цій статті не повинно перешкоджати:
(а) фінансовим інститутам застосовувати свою власну практику кредитування або гарантування, основану на ринкових принципах і міркуваннях обачності; або
(b) Договірній Стороні вживати заходів
(і) з міркувань обачності, включаючи захист інвесторів, споживачів, вкладників, держателів полісів або осіб, яким від постачальників фінансових послуг належить незабезпечений борг; або
(іі) по забезпеченню цілосності і стабільності своєї фінансової системи і ринків капіталу.
Частина III
Заохочення і захист капіталовкладень