1. Для отримання грошової допомоги іншої, ніж пенсії, передбачені у підпункті (a) (ii) пункту 1 статті 40 Конвенції ( 994_581 ), працівник звертається до установи місця тимчасового проживання протягом трьох днів після втрати працездатності, а також подає довідку про непрацездатність, видану лікарем, який його відвідав, якщо цього вимагає законодавство, що застосовується компетентною установою або установою місця його тимчасового проживання. Він має також вказати свою адресу в країні тимчасового проживання та назву й адресу компетентної установи.
2. Якщо лікарі в країні тимчасового проживання не видають довідки про непрацездатність, положення пункту 2 статті 54 цієї Угоди застосовується mutatis mutandis.
3. Установа місця тимчасового проживання негайно передає компетентній установі документи, зазначені у попередніх пунктах цієї статті, в яких зазначається, зокрема, можлива тривалість непрацездатності.
4. Працівники інші, ніж ті, що зазначаються у підпункті (a) (i) пункту 1 або підпункті (a) пункту 2 статті 15 Конвенції ( 994_581 ), стан здоров'я яких у результаті медичного огляду визнано таким, що не перешкоджає їм повернутися на територію Договірної Сторони, на якій вони постійно проживали, негайно повідомляють про це установу місця тимчасового проживання, яка також надсилає до компетентної установи копію повідомлення.
5. Додатково положення пунктів 4-8 статті 54 цієї Угоди застосовуються mutatis mutandis.
Застосування статей 38-40 Конвенції ( 994_581 )