1. Для отримання допомоги в натуральній формі для себе чи членів своєї сім'ї, які супроводжують його/її під час тимчасового працевлаштування за кордоном, працівник, що працює за наймом за обставин, зазначених у підпункті (a) (i) пункту 1 або підпункті (a) пункту 2 статті 15 Конвенції ( 994_581 ), подає установі місця тимчасового проживання довідку, про яку йдеться в пункті 1 статті 12 цієї Угоди. Коли він подав таку довідку, припускається, що він задовольнив умови для отримання права на допомогу в натуральній формі.
2. Для отримання допомоги в натуральній формі для себе чи членів своєї сім'ї, які його супроводжують, працівник, що працює за наймом за обставин, зазначених у підпункті (b) пункту 1 статті 15 Конвенції ( 994_581 ), робота якого спричинила його перебування на території Договірної Сторони, іншої, ніж відповідна держава, подає якнайшвидше установі свого місця тимчасового проживання заяву, видану роботодавцем або його представником протягом двох попередніх календарних місяців. У цій заяві зазначається дата, на яку він розпочинає працювати на такого роботодавця, а також назва та адреса компетентної установи. Однак, якщо згідно із законодавством відповідної держави припускається, що роботодавець не знає компетентної установи, вищезгаданий працівник вказує назву та адресу такої компетентної установи в письмовій формі під час подання своєї заяви до установи місця тимчасового проживання. Коли він подав вищезгадану заяву, припускається, що він задовольнив умови для отримання права на допомогу в натуральній формі. Якщо він не в змозі звернутися до установи місця тимчасового проживання до початку лікування, він, проте, отримує таке лікування після пред'явлення вищезгаданої заяви, начебто він був застрахований такою установою.
3. Установа місця тимчасового проживання невідкладно звертається до компетентної установи, щоб з'ясувати, чи задовольняє умови для отримання права на допомогу в натуральній формі працівник, зазначений у пункті 1 або 2 цієї статті, залежно від обставин, або відповідні члени його сім'ї. Установа місця тимчасового проживання надає вищезгадану допомогу, доки не буде отримано відповіді компетентної установи, але не довше тридцяти днів.
4. Компетентна установа дає відповідь установі місця тимчасового проживання протягом десяти днів після отримання запиту такої установи. Якщо відповідь є позитивною, компетентна установа зазначає максимальний строк, якщо такий існує, протягом якого може надаватися допомога в натуральній формі відповідно до законодавства, яке вона застосовує, а установа місця тимчасового проживання продовжує надавати вищезгадану допомогу.
5. Замість довідки чи заяви, зазначеної відповідним чином у пунктах 1 та 2 цієї статті, працівник може надавати компетентній установі місця тимчасового проживання довідку, зазначену в пункті 1 статті 21 цієї Угоди. У такому випадку положення попередніх пунктів цієї статті не застосовуються.
6. Положення пункту 6 статті 17 цієї Угоди застосовуються mutatis mutandis.