Вимога до платоспроможності
1. Якщо потрібно застосовувати правила для страхової галузі, то для цілей розрахунку додаткових вимог до достатності капіталу вимогами до платоспроможності вважається зазначена у статтях 100 та 218 Директиви 2009/138/ЄС вимога до капіталу для забезпечення платоспроможності, включаючи будь-які застосовувані згідно зі статтею 37 вказаної Директиви додаткові вимоги до капіталу, відповідно до статті 216(4), статті 231(7), статті 232, статті 233(6) та статті 238(2) і (3) вказаної Директиви.
2. Якщо потрібно застосовувати правила для банківської галузі або галузі інвестиційних послуг, то вимоги до власних коштів, викладені у главі 1 розділу I частини 3 Регламенту (ЄС) № 575/2013, та вимоги вказаного Регламенту або Директиви 2013/36/ЄС мати власні кошти у розмірі понад такі вимоги, включаючи вимогу, що виникає на підставі процесу внутрішнього оцінювання достатності капіталу згідно зі статтею 73 вказаної Директиви, будь-яку вимогу, встановлену компетентним органом відповідно до статті 104(1)(а) вказаної Директиви, визначену у статті 128(6) вказаної Директиви сукупну вимогу до рівня буферного капіталу та ухвалені відповідно до статей 458 або 459 Регламенту (ЄС) № 575/2013 заходи повинні вважатися вимогами до платоспроможності для цілей розрахунку додаткових вимог до достатності капіталу.