Уточнення технічного розрахунку за методом 1 згідно з Директивою 2002/87/ЄС
1. Власні кошти фінансового конгломерату повинні обчислюватися на основі консолідованої фінансової звітності згідно з відповідними стандартами обліку, що їх застосовують до сфери додаткового нагляду відповідно до Директиви 2002/87/ЄС, та за потреби з урахуванням параграфа 5.
2. Стосовно банківських або інвестиційних фінансових конгломератів, необхідно застосовувати такі правила щодо неконсолідованих інвестицій під час розрахунку власних коштів фінансового конгломерату:
(a) неконсолідовані значні інвестиції у підприємство фінансової галузі у значенні статті 43 Регламенту (ЄС) № 575/2013, яке належить до страхової галузі, необхідно повністю вираховувати із власних коштів конгломерату;
(b) неконсолідовані інвестиції, окрім згаданих у пункті (а), у підприємство фінансової галузі, яке належить до страхової галузі, необхідно повністю вираховувати із власних коштів конгломерату відповідно до статті 46 Регламенту (ЄС) № 575/2013.
3. З урахуванням параграфа 2, будь-які власні кошти, що випущені підприємством у складі фінансового конгломерату і що ними володіє інше підприємство у складі такого фінансового конгломерату, необхідно вираховувати із власних коштів конгломерату, якщо їх не виключено у процесі консолідування обліку.
4. Підприємство, що є спільно контрольованим підприємством для цілей відповідних стандартів обліку, підлягає галузевим правилам про пропорційне консолідування або включення пропорційних часток.
5. Якщо підприємство, на яке поширюється дія Директиви 2009/138/ЄС, є частиною фінансового конгломерату, то розрахунок додаткових вимог до достатності капіталу на рівні фінансового конгломерату повинен ґрунтуватися на оцінці активів і зобов’язань, розрахованих відповідно до секції 1 і 2 глави VI розділу I Директиви 2009/138/ЄС.
6. Якщо значення активів або зобов’язань підлягають пруденційним коригуванням і вирахуванням відповідно до розділу I частини 2 Регламенту (ЄС) № 575/2013, то використовувані для розрахунку додаткових вимог до достатності капіталу значення активів або зобов’язань повинні бути значеннями, які можна віднести до відповідних підприємств згідно зі вказаним Регламентом, за виключенням активів і зобов’язань, які можна віднести до інших підприємств фінансового конгломерату.
7. Якщо галузеві правила вимагають розрахунку порогової або граничної норми, то таку порогову або граничну норму на рівні конгломерату необхідно розраховувати на основі консолідованих даних фінансового конгломерату і після вирахувань, що вимагаються параграфами 2 і 3.
8. Для цілей розрахунку порогових або граничних норм регульовані підприємства фінансового конгломерату, що входять до сфери консолідації установи відповідно до секції 1 глави 2 розділу II частини 1 Регламенту (ЄС) № 575/2013, необхідно розглядати разом.
9. Для цілей розрахунку порогових або граничних норм регульовані підприємства фінансового конгломерату, що підпадають під груповий нагляд відповідно до розділу III Директиви 2009/138/ЄС, необхідно розглядати разом.
10. Для цілей розрахунку порогових або граничних норм на рівні регульованого підприємства регульовані підприємства фінансового конгломерату, що не підпадають під параграф 8 або параграф 9, повинні розраховувати свої відповідні порогові та граничні норми окремо, відповідно до галузевих правил регульованого підприємства.
11. У разі сумування відповідних галузевих вимог до платоспроможності коригування не проводяться, окрім тих, що їх вимагає стаття 11 або що є результатом коригувань галузевих порогових або граничних норм відповідно до параграфа 7.