Інші вирахування з інструментів капіталу фінансових установ для цілей статті 36(3) Регламенту (ЄС) № 575/2013
1. Частки участі в інструментах капіталу фінансових установ, визначені у статті 4(26) Регламенту (ЄС) № 575/2013, вираховують згідно з такими розрахунками:
(a) усі інструменти, які відповідають визначенню капіталу згідно з корпоративним правом, застосовним до фінансових установ, які їх випустили, та, якщо на таку фінансову установу поширюються вимоги до платоспроможності, які належать до регуляторних власних коштів найвищого рівня якості, без жодних обмежень вираховують із елементів основного капіталу першого рівня;
(b) усі інструменти, які відповідають визначенню капіталу згідно з корпоративним правом, застосовним до емітента, якщо на таку фінансову установу не поширюються вимоги до платоспроможності, та які є безстроковими, поглинають першу та пропорційно найбільшу частину збитків мірою їх виникнення, мають нижчий пріоритет за всі інші вимоги в разі визнання неплатоспроможності та ліквідації та не передбачають привілейованих або заздалегідь визначених розподілюваних виплат, вираховують із елементів основного капіталу першого рівня;
(c) будь-які субординовані інструменти, які поглинають збитки на постійній основі, включно з дискрецією щодо скасування купонних платежів, вираховують із елементів додаткового капіталу першого рівня. Якщо сума таких субординованих інструментів перевищує суму додаткового капіталу першого рівня, суму надлишку вираховують із основного капіталу першого рівня;
(d) будь-які інші субординовані інструменти вираховують із елементів капіталу другого рівня. Якщо сума таких субординованих інструментів перевищує суму капіталу другого рівня, суму надлишку вираховують із елементів додаткового капіталу першого рівня. Якщо сума додаткового капіталу першого рівня є недостатньою, залишкову суму надлишку вираховують із елементів основного капіталу першого рівня;
(e) будь-які інші інструменти, включені у власні кошти фінансової установи згідно з відповідним застосовним пруденційним режимом, або будь-які інші інструменти, стосовно яких установа не може довести застосування умов із пунктів (a), (b), (c) або (d), підлягають вирахуванню з елементів основного капіталу першого рівня.
2. У випадках, передбачених у параграфі 3, установи застосовують вирахування, передбачені Регламентом (ЄС) № 575/2013 стосовно участі в інструментах капіталу на основі відповідного підходу до вирахування. Для цілей цього параграфа відповідний підхід до вирахування означає підхід, у якому застосовують вирахування до того самого компонента капіталу, якому такий капітал відповідав би, якби його випустила сама установа.
3. Вирахування, згадані в параграфі 1, не застосовні в таких випадках:
(a) якщо фінансова установа авторизована наглядовим органом, який також здійснює за нею нагляд, та якщо на таку фінансову установу поширюються вимоги, еквіваленті тим, що застосовні до установ згідно з Регламентом (ЄС) № 575/2013. Такий підхід застосовують до фінансових установ із третіх країн, лише якщо згідно з указаним регламентом виконане оцінювання еквівалентності пруденційного режиму відповідної третьої країни та якщо було встановлено, що пруденційний режим відповідної третьої країни є принаймні еквівалентним тому, що застосовують у Союзі;
(b) якщо фінансова установа є установою електронних грошей у розумінні статті 2 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/110/ЄС ( - 6), і вона не користується додатковими звільненнями, передбаченими статтею 9 указаної директиви;
(c) якщо фінансова установа є платіжною установою у розумінні статті 4 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2007/64/ЄС ( - 7), і вона не користується відмовою, передбаченою статтею 26 указаної директиви;
(d) якщо фінансова установа є керуючим альтернативним інвестиційним фондом у розумінні статті 4 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2011/61/ЄС ( - 8) або управлінською компанією у розумінні статті 2(1) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/65/ЄС ( - 9).